Чи регулюєте ви розмір твору? Чи пишете, як пишеться?
Я от ніколи не знаю, скільки він займе. Єдине - можу на сторінку- дві оповідання. А от щось більше, там де ідея якась є - то твір мені сам диктує. Мені не хочеться лити воду чи додавати якісь епізоди, аби назбирати сторінки. І так само - вирізати щось. Я загалом пишу якось "з листа" - редагую речення, звороти, описи. Але дуже рідко щось викидаю чи "вписую". В процесі думаю " нехай, потім поправлю, головне почати". А потім перечитую - " ну все на своїх місцях ніби".
А який у вас досвід? Ви більш гнучкі?
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПишу, як пишеться. Водночас, через приблизний план книги розумію якого розміру вона має бути... але це не точно ))) Якщо встановлюю собі розмір, то якось вкладаюсь у нього, приблизно. Якщо пишу від душі і не зовсім розумію де має то всьо закінчуватись, як в історичних книгах, то там сюжет йде і йде і неможна спинити, але перечитую і розумію, що все на своїх місцях: динаміка, розвиток сюжету, діалоги. Нічого зайвого. Просто для мене потрібно розуміти де має закінчуватись книга, бо наша історія дуже багата на події.
Дієз Алго, Це, мабуть, радше структура )) Коли сюжет написаний, план написаний, то приблизно знаєш в яку кількість знаків це обійдеться. Але я робила так лише два рази і мене, як творчу людину, ці рамки обтяжували. Більше подобається коли прописані лише сюжетні лінії і кілька варіантів закінчення))
В мене зазвичай виходить більше, ніж я очікую. Коли пишу без попередніх умов, то це не проблема. Але якщо треба влізти в заданий діапазон символів... Різка тексту, це завжди складно і сумно.. ಥ_ಥ Відчуваю себе канатоходцем, який балансує між красою тексту та змістом
Кіт Анатолій, Загалом, в мене теж. Але я ще нікуди не втискалась і не різала...
У мене моя перша книга була на 350 сторінок до редагувань. Після стало 460) Але я її ще викладаю і в процесі редагую, тож думаю буде 500 сторінок мінімум)
Василенко Сергій, Ого)
Регулюю. Кількістю глав, та розміром кожної. Іноді щось вилазить більше, іноді кудись вбік, але план завжди є, та допомагає.
Дієз Алго, Ні, але є мінімум, до якого прагну. Я теж не люблю викидати, та потім вставляти. Спробував писати не по плану, та не по порядку. Щось воно чимось муляє.
Не регулюю. Раніше, якось підсвідомо, виходило завжди в районі 100+ сторінок. А потім щось зламалось, і тепер то 60, то 200))
Очерет, ☺️☺️☺️
Так, коли пишу на передплату
Софія Анрі, А, точно, переплутала)
Дуже цікаве запитання! Особливо коли треба вписатися в якісь вимоги по знаках. Ймовірно, це комбінація чинників: і додаткові пригоди для героїв, і “вода”.
Дієз Алго, Тоді й питання немає — у потоці натхнення, куди вже заведе ))
я перевіряю кількість знаків, щоб плюс мінус було порівну, але не загалом кількість тексту в книзі, а саме розмір глави.
От є типу глава. Є така що дві сторінки і готово, а є що й шести мало)))
Анастасія Газе, ♥️♥️♥️
Тільки якщо спеціально є завдання (як це з флешмобом було, "по картинці - до 2000 знаків"), а так - вже визначається самою ідеєю)
Вень Чжулун, ♥️♥️♥️
Ох, як я вас розумію! У мене дуже схожий досвід. Коли приходить ідея чи сильна емоція, текст наче сам веде за собою — пишеться "з листа", на одному диханні. Історія сама диктує свій темп, і якщо намагатися штучно вичавлювати з себе сторінки чи, навпаки, нещадно різати те, що проситься на папір, втрачається якась особлива жива іскра.
Я теж не люблю лити воду заради об'єму. Краще нехай абзаци будуть короткими, рваними й динамічними, але влучними, ніж роздутими ні про що. Зазвичай я спочатку виплескую весь емоційний хаос на папір, а вже потім, під час вичитки, делікатно поправляю граматику, причісую звороти й шліфую описи, щоб усе стало на свої місця. Твір — це живий організм, і змушувати його втискатися в якісь суворі рамки об'єму буває дуже важко!
Ася Рей, ♥️♥️♥️
Я дуже рідко можу передбачити розмір. Вкластися у якісь рамки та певну кількість символів - біда.
Герої завжди живуть своїм життям.
Помітила, що не раз планувала написати коротке оповідання, а виходив роман.
Олеся Глазунова, О, так)
Намагаюся, щоб розділи були більш-менш одного розміру, але не завжди виходить. Викидати нічого не виходить, хіба що то були дуже старі чернетки і там вже неактуально щось. А от додавати - так. Іноді сцена важко йде і я пишу діалоги і короткі описи між ними, а потім вже доповнюю.
Анна Потій, ♥️♥️♥️
Ніколи не загадую, але знаю, що мініатюра в мене не вийде))
Того розписую складений задум, не міркуючи над розміром, заганяти себе у рамки, взагалі не моє, це тільки блокує мені творчий порив
Кайла Броді-Тернер, ♥️♥️♥️
Регулю. Щоб глави приблизно були однаковими.
Ромул Шерідан, Вмієте таке?
У мене розмір твору залежить від кількості діючих в ньому осіб. Вже помітила, що якщо протягом сюжету з'являються нові персонажі, то твір може розтягнутися надовго. Зараз викладаю твір, в якому є 55 готових розділів, але фінальної сцени ще немає) Не можу ніяк звести всі сюжетні нитки, щоб кожен герой зіграв свою роль по максимуму.
Тетяна Гищак, Мені здається, що й не потрібно поспішати, дати задуму самому проявитися. З часом приходять цікаві рішення
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати