Коли обираєш темряву

«Я, чорт забирай, кохаю тебе! І це мене лякає до смерті...» ? ОСТАННІЙ РОЗДІЛ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ! ✨

Це сталося. Стіни рухнули, маски скинуто, а вся правда, яку Діана так довго душила в собі, вирвалася назовні в розпачливому крику прямо у вітальні Дем’яна.

Вона прийшла, щоб просто попрощатися перед від'їздом до батька. Вона думала, що зможе втримати дистанцію. Але коли Дем'ян поруч, коли його гарячі долоні тримають її обличчя, а в очах вирує емоційне торнадо — встояти неможливо.

«Знайди себе, Діано. Знайди свою силу, щоб тобі більше не потрібна була моя... Іди. Я не буду тебе чекати. Не дозволю собі цієї муки. Я буду жити без тебе».

Вони відпустили одне одного, залишивши на щоках гіркі поцілунки та невидиму стіну між своїми світами. Діана біжить сходами вниз, у темну ніч, назустріч новому життю. Без нього. Але зціленою.

Перша частина роману ОФІЦІЙНО ЗАВЕРШЕНА!

 Чи зможе Дем’ян справді жити далі й не шукати її?

 Чи знайде Діана ту саму силу, яку він їй заповів?

 Любі мої, я не можу стримати сліз... Діліться своїми першими враженнями від фіналу в коментарях! Що у вас зараз на душі?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю вас з оновленням✨

Інші блоги
Напевно, що цей блог видалять... плак-плак...
Ви зустрічали себе ж, чи свої твори, на інших платформах? І як ви реагували на те, що їх вільно можна скачати? Я от щойно прозріла... Бо, ну блін, одне діло просто згадати, типу додаткова реклама і таке інше, але скачувати??? Зрозуміло,
Рецензія на книгу Вікторія Берлі "Намисто часу"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак: «Намисто часу» Вікторії Берлі — захопливий роман, у якому переплітаються кохання, містика та подорожі крізь час. Авторці вдалося створити
Причина №35, чому архангел нервує ♥
Кассіель вкотре потерпає від демонічного свавілля, а Луксурія отримує від цього надто багато задоволення ♥ Луксурія чудово знає, яке справляє враження, і безсоромно цим користується, коли ступає до нього ближче. —
Якщо понесло не туди.
Вітаю любі друзі! Чи буває у вас так, що герої вашої книги, починають уводити вас від ізначального задуму історії? Книга " Помінятись місцями не було в планах", задумувалась, як легка, іронічна та невеличка. А тепер
Сьогодні бачила
страшне відео. Якась блогерка ловила людей на вулиці і питала їх, що вони читають українською. З романів. І люди не могли згадати нічого, крім шкільної програми. Ні Марію Матіос, ні Софію Андрухович. Ні Забужко чи Люко Дашвар.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше