Коли обираєш темряву

«Я, чорт забирай, кохаю тебе! І це мене лякає до смерті...» ? ОСТАННІЙ РОЗДІЛ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ! ✨

Це сталося. Стіни рухнули, маски скинуто, а вся правда, яку Діана так довго душила в собі, вирвалася назовні в розпачливому крику прямо у вітальні Дем’яна.

Вона прийшла, щоб просто попрощатися перед від'їздом до батька. Вона думала, що зможе втримати дистанцію. Але коли Дем'ян поруч, коли його гарячі долоні тримають її обличчя, а в очах вирує емоційне торнадо — встояти неможливо.

«Знайди себе, Діано. Знайди свою силу, щоб тобі більше не потрібна була моя... Іди. Я не буду тебе чекати. Не дозволю собі цієї муки. Я буду жити без тебе».

Вони відпустили одне одного, залишивши на щоках гіркі поцілунки та невидиму стіну між своїми світами. Діана біжить сходами вниз, у темну ніч, назустріч новому життю. Без нього. Але зціленою.

Перша частина роману ОФІЦІЙНО ЗАВЕРШЕНА!

 Чи зможе Дем’ян справді жити далі й не шукати її?

 Чи знайде Діана ту саму силу, яку він їй заповів?

 Любі мої, я не можу стримати сліз... Діліться своїми першими враженнями від фіналу в коментарях! Що у вас зараз на душі?