Сьогодні особливий день — у «Містхейвені» вийшов 5-й розділ. 

​Іноді реальність грає з нами злі жарти. Ти просто дивишся на людину, яка працює, а у свідомості вже розгортається картина кривавого фіналу. І найгірше те, що цей внутрішній «паразит» під ребрами не дає спокою, підсовуючи найстрашніші образи...

​«Моє тіло застигло, не наважуючись підійти, і в цей момент на мене накотило нав'язливе видіння: я чітко уявила, як він промахується важким молотком, роздроблюючи собі пальці, і всюди — на світлому дереві, на інструментах — розпливається густа кров. Я кілька разів кліпнула, відганяючи моторошні картинки. Від цього мій внутрішній паразит незадоволено заворушився десь під ребрами, намагаючись знову підсунути образ роздроблених кісток. Подумки я послала його до біса.»

Чи знайоме вам відчуття, коли розум виходить з-під контролю і малює те, чого ви зовсім не хочете бачити? Запрошую вас зануритися в атмосферу таємниць Містхейвена разом з Айви та Кілліаном.

​Почати читати історію з першого розділу можна тут: Торн-холл чекає на Вас