Оновлення новинки

— Це буде спальня господарів, - коментую, спостерігаючи, як дівчина повільно проходиться ще пустою кімнатою, розмір якої, напевно, не менший за її квартиру. - Звідси гарний вид з вікна.

Вона оглядається, на мить зустрівшись зі мною поглядом, а потім підходить до великого вікна, що досягає майже підлоги. Вона вражено охає та обіймає себе руками, а я мимоволі ковзаю поглядом по її фігурі. Нова спідниця красиво обтягує стегна, тонка талія, світле волосся спадає на плечі.

Чорт.

Мені не можна знаходитись з нею на одинці. Чим далі, тим важче.

Не стямлююсь, як підходжу до неї, мої руки самовільно лягають на її плечі і я відчуваю, як вона вся тремтить. Борюсь з бажанням притулити її до себе, загорнути у міцні обійми і прилинути губами до її тонкої шиї.

— Тут справді дуже красиво, - голос її дзвінкий, тремтливий. - Уявляю, як тут уночі. Напевно, усі зорі видно, а місяць так і норовить заглянути у будинок.

— Напевно, - відповідаю хрипло.

Я вже не звертаю уваги на навколишній світ. Перед очима лише Єва, її м'яке тепле тіло, її звабливий запах, що зводить з розуму і її ніжний голос, який я хотів би почути в інтимний момент. Щоб вона голосно викрикувала моє ім'я.

Піднімаю руку і прибираю її гладке волосся убік, відкриваючи бажану шию. Чую, як вона важко задихала, але нічого не робить, не намагається мене зупинити.

Лише мить боротьби з собою, і я схиляюсь до неї, торкаюсь губами її шовковистої шкіри. Вона пахне неймовірно і солодка на смак. Тому не втримуюсь, всмоктуюсь губами, а потім проводжу доріжку язиком.

— Давиде..., - голос її звучить з попередженням.

Та я вже не можу себе контролювати. Цілую жадібно, владно. Добираюсь до вуха, прикушую зубами мочку.

Вона зітхає — дзвінко, істерично. Відкидає голову на бік, даючи мені більше простору.

Моя дівчинка, вона сама цього хоче. А я мов телепень намагався тримати себе в руках ці дні. Грав роль правильного боса. Та, здається, моя помічниця бажає чоловічої уваги, як я жіночої. І ця думка зводить мене з розуму.

— Єво..., - хриплю її ім'я, притискаючи її спиною до себе.

Вона врізається в мене м'яко, без протесту і знесилено відкидає голову мені на плече. Я відчуваю на собі ідеальні вигини її тіла і в паху все оживає та ниє.

Я хочу її.

Я божеволію поруч з нею.

https://booknet.ua/reader/srbnii-ne-grai-z-mnoyu-b452323?c=4999372&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
(Ivanka)
17.05.2026, 19:11:52

Упссс...Давиду важко стриматись біля такої спокуси ✨♥️✨

Ольга Суниця
17.05.2026, 19:37:16

(Ivanka), Здається, його терпіння лускає )))

Інші блоги
100. І це тільки початок ❤️
Колись усе починалося з перших рядків, кількох ідей і великої мрії. Я навіть не уявляла, скільки історій з'явиться на цьому шляху, скільки персонажів стануть майже рідними та скільки нових світів мені захочеться
візуал
До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,
Дякую за бест ❣️
Щиро вам дякую! Дуже радісно було побачити свою книгу в бестселлерах! ♥️ А відбувається в ній, до речі, ось що: Я обійняв його однією рукою — обережно, намагаючись не тиснути. Він напружився на секунду, потім
Емеленд. Правда Алітарії
Елевонда. Мене завжди цікавило питання мотивації Алітарії, бо зі всіх моїх лиходійок, вона була тією історію, якої я не знала до сотаннього. І ненавиділа також. І чесно я думала, що причина з якої вона знущалася з Мельгії –
Death Needs a Good Story— новинка вже на Booknet
https://booknet.ua/book/tisha-mzh-svtami-b460347НОВИНКА! А що, як сама Смерть виявиться твоїм найбільшим читачем? Уявіть: ви авторка незавершеної книжкової серії, маєте безліч планів на майбутнє, але одного дня ваша історія обривається… І
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше