Додано
14.05.26 12:29:21
Як ви?
Вітаю мої любі. Як ви сьогодні? Новини читала...плакала..Ось так живеш і завтра для тебе може і не настати, бо в тебе ворог забрав життя... Бережіть себе і рідних..
Співчуваю всі хто втратив рідних під час війни..Знаю це не просто і мої словаї їх не повернуть, але підтрика в важкі часи один одного безцінна. Хоч словом підтриати тих хто цього потребує.
І звичайно велика дяка всім захисникам і захисницям, що захищають, оберігають навіть ціною власного життя. Цього ніхто і ніколи не забуде...
Слава Україні...
Ірина Заблоцька
197
відслідковують
Інші блоги
Ну що ж… Я це зробила!!!! Моя перша повністю завершена книга на платформі - офіційно отримала свій фінал! Останні дні були для мене справжнім емоційним випробуванням. Я писала, переписувала, видаляла й знову писала
І я не втрималася — захотілося ще трохи побачити цих двох не лише в тексті. Бо все ж починалося дуже серйозно: «Тільки до ранку». Потім з’явилися миски.
Плед.
Ветеринар.
Невикладене оголошення.
Одна маленька
В мого малого сьогодні меленький ювілей! 10 рочків!!! Це той малалий, який мій автор сюжетів для оцих опоповідань: Тим часом ось цю штуку читають майже без нагадувань))) Ну можна посміхнутися Мій абсолютно божевільний
Привіт усім! Сьогоднішні розділи повністю присвячені... Бездушному. Так-так, знову цей псих.олог (人 •͈ᴗ•͈) Я чудово розумію, що цей персонаж може подобатися далеко не всім. Але посудіть самі: де ви ще
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках.
Майже через три роки доля дарує
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРозумію і підтримую вас!
Вень Чжулун, дякую
❤️
Дана Новак, дякую
Вчора знімала шахеди над будинком, повітряний бій з авіацією, кулеметні черги з усіх боків. Але це не порівняти з болем Києва ❤️ Важко зібратися до купи, і ще й провести три консультування. Але потрібно. Єдине, що залишається - намагатися тримати кукуху у більш-менш адекватному стані ❤️
Ріна Март, О так про кукуху, це реально так, бо в якісь моменти думаєш "кукуха" від'їхала чи "зараз чокнусь". Дуже подобається вислів, що навіть після найтемнішої ночі, завжди настає світанок. Так само і люди працюють, живуть про при все...
Частина будинку... Жах. Але хто вижив - все одно йде на роботу... Якось так і тримаємося.
Анастасія Газе, Бачила..слів просто немає...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати