Додано
14.05.26 12:29:21
Як ви?
Вітаю мої любі. Як ви сьогодні? Новини читала...плакала..Ось так живеш і завтра для тебе може і не настати, бо в тебе ворог забрав життя... Бережіть себе і рідних..
Співчуваю всі хто втратив рідних під час війни..Знаю це не просто і мої словаї їх не повернуть, але підтрика в важкі часи один одного безцінна. Хоч словом підтриати тих хто цього потребує.
І звичайно велика дяка всім захисникам і захисницям, що захищають, оберігають навіть ціною власного життя. Цього ніхто і ніколи не забуде...
Слава Україні...
Ірина Заблоцька
196
відслідковують
Інші блоги
Ось і фінал першої книги! Таким ви його уявляли чи все ж ні? Можливо, Рейвен мусила прийняти пропозицію Карвера й відправитися разом із ним у зміїне лігво? Будете чекати їхньої зустрічі в продовженні? А вже завтра —
У 29-му розділі на наших героїв чекає вихід за межі готельного номера (і власної зони комфорту). Спроба підібрати "той самий" образ, легкий флірт за сніданком і морська прогулянка, яка з перших хвилин піде зовсім не
Друзі, Я починаю працювати над новим історичним любовним романом. І хоча бачу окремі сцени історії, не маю ні імен, ні прізвищ головних героїв. Тож, прошу вигадати для мене імена персонажів. Позитивних, негативних та нейтральних.
Коротше треба оце якось шукати нових читачів тому "Котик для Вищого" а в мене запойні місяці, аж з кінця Серпня по Листопад і до Нового Року (справи сімейні, не питайте!) До речі про родину... Сходіть вже хтось той жахастик
А Лізі було байдуже, хто і що про неї говорить. Вона тримала Матвія за руку, кружляла з ним у танці й була просто щасливою. — Як вас звати, незнайомко? — тим часом запитав у неї Матвій. — Якщо я не помиляюся,
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРозумію і підтримую вас!
Вень Чжулун, дякую
❤️
Дана Новак, дякую
Вчора знімала шахеди над будинком, повітряний бій з авіацією, кулеметні черги з усіх боків. Але це не порівняти з болем Києва ❤️ Важко зібратися до купи, і ще й провести три консультування. Але потрібно. Єдине, що залишається - намагатися тримати кукуху у більш-менш адекватному стані ❤️
Ріна Март, О так про кукуху, це реально так, бо в якісь моменти думаєш "кукуха" від'їхала чи "зараз чокнусь". Дуже подобається вислів, що навіть після найтемнішої ночі, завжди настає світанок. Так само і люди працюють, живуть про при все...
Частина будинку... Жах. Але хто вижив - все одно йде на роботу... Якось так і тримаємося.
Анастасія Газе, Бачила..слів просто немає...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати