Іноді мені здається, що кожен автор має героя, який залишається з ним назавжди. Не найпопулярнішого. Не найідеальнішого. Просто того самого. Того, про кого згадуєш через роки. Того, чий біль відчував майже як власний. Того,

Коли почалася війна, моїй дитині було десять років, сину 8 і ще одній лише 5.Я досі думаю про те, як швидко війна змушує дітей дорослішати. Які вони були до і якими стали після. А ви помітили це в своїх дітях?

Вітаю! Сьогодні відзначають День батька. Вітаю усіх чоловіків, які мають звання «тато». Бажаю, щоб ви були для своїх дітей не тільки прикладом, але й чарівниками, найсильнішими суперменами та найдобрішими людьми у

...Той, хто викидає книги – зовсім не облагороджує свого іньтенр*єру. І не примножує свого багатства. Із кожною знищеною книгою серце бідніє, вірування і надії згасають. Так виявляє себе плоть дрібниць побуту. Так і деформується

--- Або якась її частина...) Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Теодор відтерпів поїздку з Марін Ефост і пішов у залу засідань. А там у нас.... Далі він перейшов у велику