Додано
12.05.26 14:27:25
Коли слова стають ліками... ✨

Сьогодні я хочу відкласти всі чернетки, сюжети й дедлайни вбік. Просто подивіться на це фото. Коли я побачила своє ім'я — Анастасія — у цьому посланні, у мене на мить перехопило подих. Наче сам Всесвіт вирішив зі мною поговорити саме тоді, коли це було потрібно найбільше.
Бути творчою людиною — це щоденні гойдалки. Бувають дні, коли ти відчуваєш себе всесильною, а бувають вечори, коли хочеться просто закритися від усього світу, бо здається, що твоє "світло" нікому не світить. Але це послання нагадало мені головне: моя енергія потребує виходу. Не завтра, не "коли допишу ідеальну книгу", а саме зараз. У моїй недосконалості, у моїх помилках, у моїй щирості.
Дякую вам, мої дорогі колеги! Ми з вами в одному човні. Ми знаємо, як це — народжувати світи в муках і радості. Ваша підтримка — це не просто ввічливість, це те паливо, яке не дає моєму внутрішньому вогню згаснути.
І, звісно, мої читачі... Ви навіть не уявляєте, скільки сенсу ви даєте моєму життю. Коли ви пишете, що мої герої допомогли вам пережити складний день — це і є той момент, коли мій талант "проявляється" по-справжньому.
Я більше не боюся показувати себе. Справжню. Спонтанну. Вразливу. Дякую, що ви поруч у цій подорожі. Попереду ще стільки всього, і я щаслива, що ми йдемо цим шляхом разом!
Люблю вас усіх! ❤️
Ася Рей
321
відслідковують
Інші блоги
– Я не ваша дружина, принце Найтран! – видихнула я, насилу витримуючи його погляд. – І навіть не ваша наложниця, щоб ви так зі мною поводилися! – Тільки не вдавай, що тобі не сподобалося, – самовдоволено простягнув
Вітаю, мої любі❤️ Книга "Випадковий зв'язок" тепер продається за передплатою❤️ Ця історія розповідає про таємні стосунки між босом і його помічницею, про два роки прихованих почуттів, бажань і кохання,
Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого...
...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!»
І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш
Гординський. Принцеса на випробувальний термін Ну що, The show must go on! - підморгнула Синька своєму відображенню в дзеркалі. Тільки передчуття в мене неприємне. Чогось здається, що даремно ми це затіяли. Ми зайшли до зали.
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥ ♥ ♥
Єва Борея, ♥️♥️♥️☺️☺️☺️
♥ ♥ ♥
Вень Чжулун, Дякую кожному за ці сердечка! ❤️ Ваша підтримка — це саме те, що дає мені сили бути щирою та рухатися далі разом з вами. Обіймаю! ✨
♥️♥️♥️
Аса Шель, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Любов Тиха, ♥️♥️♥️♥️
❤️❤️❤️
Євген Званіч, Дякую ☺️❤️❤️❤️
❣️❣️❣️❣️
Віккі Грант, Дякую ☺️❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати