Сьогодні Вадим поводиться трохи нахабно і це мене дратує. Він наче вважає, що має на мене якісь права, хоч це зовсім не так.

— Чим ти зараз займаєшся? - схиляється до мене занадто близько, увірвавшись у мій особистий простір. - Давид закидав тебе роботою?

— Вивчаю проекти над якими працює фірма, - відповідаю сухо і прикриваю теку, в надії, що йому не буде куди дивитись і він відсунеться. - Я повинна знати все, адже я помічниця директора і займатимусь організацією усіх робочих моментів.

— О, серйозна та цілеспрямована. Люблю розумних дівчат, - він не відхиляється ні на сантиметр, просто тепер його погляд закріплений на моєму обличчі. - Якщо хочеш, можу допомогти з документами. У цій справі я добре шарю, я ж юрист.

— Дякую, буду мати на увазі, - відповідаю сухо.

Маю чітке відчуття, що Вадим зі мною фліртує і взагалі не знаю, як на це реагувати.

Стосунки мені зараз точно не потрібні, маю всю увагу зосередити на роботі. І хоч Вадим досить симпатичний чоловік, він веселий і з ним легко спілкуватись, та він не в моєму смаку.

От Давид зовсім інша справа. Мене завжди приваблювали спортивні чоловіки, а якщо вони ще й одіті у діловий чорний костюм, то я прямо тану. Напевно саме тому поруч зі своїм босом я втрачаю голову.

— А ще я хочу запросити тебе на каву. Після роботи, - не вгамовується Вадим. - Сподіваюсь ти п'єш каву. Ми могли б гарно провести час.

Я відкриваю рота, щоб відмовити йому, адже розумію, якщо ми підемо на каву, Вадим може сприйняти це як побачення. А це зовсім не так.

І саме в цю мить до кабінету заходить Давид. Він бачить, що його юрист сидить на столі і схиляється непристойно низько до його помічниці. І його губи незадоволено стискаються в тонку лінію.

https://booknet.ua/reader/srbnii-ne-grai-z-mnoyu-b452323?c=4999372&p=1