Коли обираєш темряву...

Він не з терпеливих. Він — той, хто забирає своє. ??

Діана думала, що вони просто поговорили за кавою. Вона думала, що зможе взути кросівки й вийти з його життя, попросивши «трохи часу».

Але Дем’ян — це буря. Його рука на її зап’ясті, холодна стіна за спиною і поцілунок, що більше схожий на присвоєння. Він не питає дозволу. Він нагадує їй, що між ними — не просто симпатія, а зв’язок, який неможливо розірвати шнурками на взутті.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Напевно, що цей блог видалять... плак-плак...
Ви зустрічали себе ж, чи свої твори, на інших платформах? І як ви реагували на те, що їх вільно можна скачати? Я от щойно прозріла... Бо, ну блін, одне діло просто згадати, типу додаткова реклама і таке інше, але скачувати??? Зрозуміло,
Рецензія на книгу Вікторія Берлі "Намисто часу"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак: «Намисто часу» Вікторії Берлі — захопливий роман, у якому переплітаються кохання, містика та подорожі крізь час. Авторці вдалося створити
Причина №35, чому архангел нервує ♥
Кассіель вкотре потерпає від демонічного свавілля, а Луксурія отримує від цього надто багато задоволення ♥ Луксурія чудово знає, яке справляє враження, і безсоромно цим користується, коли ступає до нього ближче. —
Якщо понесло не туди.
Вітаю любі друзі! Чи буває у вас так, що герої вашої книги, починають уводити вас від ізначального задуму історії? Книга " Помінятись місцями не було в планах", задумувалась, як легка, іронічна та невеличка. А тепер
Сьогодні бачила
страшне відео. Якась блогерка ловила людей на вулиці і питала їх, що вони читають українською. З романів. І люди не могли згадати нічого, крім шкільної програми. Ні Марію Матіос, ні Софію Андрухович. Ні Забужко чи Люко Дашвар.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше