Вікно Гокінґа вже відкрите

ВІКНО ГОКІНГА

Я виклав на Booknet ознайомчий фрагмент роману «Третій стан II: Вікно Гокінґа».
Це науково-фантастичний трилер про межу між життям і смертю, природу часу, сигнал із вмираючого мозку й небезпечне питання:
а що, якби мертві не мовчали?
В основі історії — реальний жартівливий експеримент Стівена Гокінґа з вечіркою для мандрівників у часі. Запрошення були розіслані вже після події. Ніхто не прийшов.
Але в моєму романі саме ця порожня вечірка стає точкою, де щось змінюється.
У різних лікарнях світу вмираючі мозки починають генерувати однаковий неможливий сигнал. Не схожий на випадковий шум. Не схожий на хаос останніх нейронів.
Схожий на повідомлення.
Хтось або щось ніби намагається пройти крізь часову щілину — не тілом, не голосом, а інформацією.
На Booknet уже доступні примітка автора, примітка для читача, пролог і перші три розділи. Цей фрагмент можна читати як окремий вхід у світ «Третього стану»: тут починається лінія Вікна Гокінґа, сигналу й першого питання, після якого вже важко слухати тишу так само, як раніше.
Це не містика в простому сенсі.
Це історія про науку, яка підійшла занадто близько до межі.
Про свідомість як інформацію.
Про час, який може бути не прямою лінією.
І про мертвих, які, можливо, не повертаються — а просто чекають, поки ми навчимося їх чути.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Правда, яку я сховала в сюжеті
Привіт, любі ❤️ Оскільки моя історія базується на реальних подіях, багато з того, що ви читаєте у книзі "Тіні ілюзій руїн" — чиста правда. Одним із таких елементів є місце дії, і для мене було надзвичайно
Іскри в лазареті та загадковий Мовчун!
Любі мої, нова глава вже на сайті! ❤️ https://booknet.ua/reader/tn-pomsti-b452120?c=5005368 Хто вже встиг прочитати? Зізнавайтеся, як ваші емоції? Цей розділ вийшов просто на межі! Ці погляди, випадкові дотики і хімія між Алекс та Командором просто
А попереджала же ж!
Ліфт зупиняється на останньому поверсі, двері практично безшумно відчиняються, і я спостерігаю, як то кажуть, картину маслом: Довгонога і, варто визнати, гарненька секретарка сидить, закинувши ногу на ногу так, що її коротенька
«великі прутні й цнотливі героїні»
Часто бачу заголовки на книжках, де вона така невміла й без досвіду, а потім приходить чоловік із великою «шаблею»... Не раз бачила засудження подібного. Не скажу, що в моїх майбутніх книгах не буде такого (я так далеко
Анонс на пристрасть
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше