Щойно дочитала книгу «Капкан для метелика» Анастасії Коулд і поспішаю поділитися емоціями. тексту буде багато...
«Капкан для метелика» - це історія про молоду художницю, яка стає об’єктом хворобливої жаги з боку невідомого чоловіка. Спочатку його образ виглядає доволі таємничо, від чого ще моторошніше. Але з розвитком подій авторка знайомить нас із Джонатаном ближче - і замість незнайомця в темній толстовці перед нами постає забезпечений інтелектуал із дуже нездоровим ставленням до жінок.
Ціль Джонатана - приборкати Лею, зробити її повністю залежною від себе. Спершу - погрози, потім майже зруйнована кар’єра, а зрештою - дівчина майже ламається,здається.Бо вже сама відчуває це темне тяжіння до чоловіка й навіть попри весь тривожний контекст чекає від нього нових повідомлень.
Не думаю, що є сенс переказувати сюжет, тому краще пройдусь по моментах, які сподобались і викликали питання.
Персонажі. Головні герої прописані справді добре, їхні дії виглядають зрозумілими й логічними. Навіть,враховуючи, що один із них - маніяк ☺️ 
Мені здалося, що Джонатан за книгу проходить кілька фаз: небезпечний незнайомець → небезпечний знайомий → токсично-турботливий чоловік → «підкаблучник», який боїться втратити кохану → і знову повернення до фази «небезпечний».
Персонаж вийшов живим. Особливо мене виносив його режим «турботливий психопат», тому тут — щирий комплімент авторці.
Лея - тендітна, емоційна, місцями непередбачувана. Особливо ближче до фіналу. Але як більшість жінок у dark romance: то хоче втекти, то вже кайфує поруч із ворогом у ліжку, приймаючи його збочені «ласки».
До речі, еротики у книзі рівно стільки, скільки потрібно. Вона працює на атмосферу, напругу й динаміку між героями, а не вставлена просто «бо треба гарячу сцену».
Слабшим місцем для мене стали другорядні персонажі. Я нарахувала щонайменше п’ятьох чоловіків, які потенційно могли витягнути Лею з лап павука. Але Джонатан розправлявся з ними настільки швидко, що вони навіть не встигали нормально розкритися. Особливо шкода було, що не розкрились, детектив і і чистильник Маркус -  я чомусь за них вболівала. 
Цікаво, що це моя перша кнга в жанрі dark romance. Зазвичай подібні сюжети я «споживала» десь на Netflix, а не в літературі. Тому щиро дякую Анастасії Коулд за знайомство з жанром. Мені здається, це дуже класичний dark romance у хорошому сенсі цього слова.
«Капкан для метелика» - це історія не стільки про кохання, скільки про небезпечне тяжіння, від якого неможливо втекти. Книга тримає напругу до останніх сторінок: тривожна атмосфера, емоційні гойдалки та харизматичний герой створюють відчуття пастки, у яку разом із героїнею потрапляє і читач.
Авторці вдалося передати психологічну напругу та залежність між персонажами. 
Якщо казати про неточності: наприклад, я так і не до кінця зрозуміла: Джонатан і Лея жили в будинку чи все-таки в квартирі? Далі сцена з мастихіном на камеру була дуже ефектною, але потім виглядало дивно, що Лея його ховала.

А тепер щодо оцінок Читач і Автор
Атмосфера і напруга — 10/10 і 10/10
Емоційний вплив — 10/10 і 10/10
Хімія між героями — 10/10 і 10/10
Психологія персонажів — 9/10 і 8/10
(момент, коли Лея і Джонатан ніби помінялися ролями, був дуже класним. Але те, як швидко вона почала домінувати і встановлювати правила, трохи збентежило)
Сюжетна логіка — 8/10 і 7/10
(Джонатан убивав якось дуже вибірково. Фотографа - одразу, останнього хлопця Леї - лише скалічив. Це трохи вибивало з логіки сюжету)
Динаміка / читабельність — 9/10 і 10/10
(на початку трохи втомлювали довгі філософські діалоги, але вже десь із 7–8 глави сюжет дуже добре розігнався)
Грамотність і стиль — 10/10 і 9/10
(описи красиві, одруківки — мінімальні. Але мені трохи не вистачило зовнішніх описів персонажів. Якби не обкладинка, я б так і не зрозуміла, Лея блондинка чи брюнетка. І ще мене дуже довго мучило питання віку Джонатана)
Фінал / післясмак — 10/10 і 8/10
(як читач, який постійно шукав для Леї рятівника серед інших персонажів, я фіналом задоволена. Але як автору, він здався мені трохи занадто швидким і райдужним)
У цілому дякую авторці за цікавий психологічний трилер із непростими персонажами, яким справді хочеться співпереживати ♥️
Підсумкова оцінка:
⭐ Від читача — 9,5/10
✍️ Від автора — 9/10