Хотіла поділитися своєю історією. Наголошую, я нікого не хочу звинуватити. Не знаю, чи буде комусь цікаво, але все ж таки...

Я працюю в школі уже 4 роки, і я люблю свою роботу. Я ніколи не розуміла чому молоді спеціалісти не хочуть іти працювати. Але стикнулася з різними обставинами: зарплати, документи, навантаження, неповага і так звана дідівщина. Але є один великий плюс - це діти. І він перекривав все. До цього моменту.

Рік тому я прийшла працювати в нову школу за контрактом. Ми домовилися про те що я буду працювати рік, а так як навчальний рік у нас закінчується 31.08. особливо питань у мене не було. Тип більше я вважала що це зручно, я подивлюсь на школу, адміністрація на мене і ми з обох боків зрозуміємо чи підходимо один одному. І справді, працювати було приємно, не безпроблемно, але приємно. Більшість вчителів, учнів і батьків тепло мене прийняли, і я прикіпіла до дітей. У мене п'яті класи. Дивовижні діти. Весь час мені хотілося зробити для них більше, краще...Веселіше. Я готувала уроки-ігри, дослідження, проєкти. Я хотіла показати що математика це весело, і діти також прив'язалися до мене. Щось уже багато виходить ?

Недавно мого знайомого звільнили, обумовлюючи це тим що його контракт закінчується 29.05. Звісно ж я пішла в школу і запитала: чи така сама в мене ситуація? І чи правильно я зрозуміла свій контракт? Але мене заспокоїли: я взята на постійне місце роботи. Я видихнула. Але зарано. Буквально тиждень тому мені зателефонували і сказали що з документами проблема і мені треба терміново приїхати. Я не буду вдаватися в юридичні і адміністративні моменти. Але як висновок: мене також звільнять 29.05. по закінченні терміну контракту.

І ось тут можна довго говорити про несправедливість, образу чи ще щось, але. Перше і головне що мене вразило в саме серце, це те що ті кошти які я заробила, справді заслужила за цей рік: оздоровчі, відпустка, заробітна плата за літо - я нічого не отримаю. Я втратила роботу на найближчі три місяці.Я не маю змоги влаштуватися на нову роботу до кінця серпня, бо, наголошую, я хочу і люблю працювати в школі.

Тож, я знаю в чому були мої помилки, і, хоча це був мій перший досвід роботи за контрактом, я розумію що це не виправдовує моє незнання. Але я не можу зрозуміти, чому так? За що, можливо? Дуже складно в такій ситуації. І мабуть ще що мене так торкнуло - це сталося за тиждень до дня народження мого, такий собі подарунок від життя. Розкажіть свої історії, або, можливо, що треба враховувати наступного разу. Може мені просто треба підтримка. Дякую що дочитали до кінця. І ще раз наголошую, я не звинувачую. Не хочу конфлікту. Не маю претензій. Але мені образливо. Мені боляче і я вважаю це несправедливо. Тому просто прошу підтримки. ❤️