Падіння

Алекс сиділа на підлозі своєї кімнати, погляд зафіксований на дзеркалі, але насправді вона дивилася всередину себе. Знизу долинала гучна музика. Баси трясли підлогу, ритм проникав крізь стіни й серце, змушуючи спогади вириватися назовні.

Мелодія перенесла її у будинок Даміана. Вона знову бачила себе у чорній сукні з глибоким декольте, як вона виходила з машини, а Даміан у бездоганному смокінгу простягав їй руку. Люди на благодійному заході вітають її, кажуть, що вони ідеальна пара. Серце билося швидше, але всередині щось палало — страх,  образа і відчай перепліталися, створюючи дикий клубок емоцій.

Після заходу вони сіли в машину й поїхали до будинку Даміана. Кімната була напівтемною, холодною, з запахом старого дерева, алкоголю і чогось гіркого, що викликало миттєву огиду. Килим скрипів під ногами, стіни, оббиті темним деревом, створювали відчуття пастки.

Колін сидів у кріслі біля столу. Його спина рівна, плечі натягнуті, рухи точні, як у хижака, що спостерігає за здобиччю.