Всім привіт! Нещодавно у мене вже був блог на тему того, що мене дратує як незрячу читачку, а зараз хочу розповісти, що мені, навпаки, подобається в книгах, де є незрячі персонажі ?

1. Коли герой не має “надздібностей”. Наприклад, не передбачає майбутнє, не має суперслуху чи надзвичайного нюху. Ми такі самі люди, як і зрячі, просто більше звертаємо увагу на слух, запахи та інші відчуття.

2. Коли герой самостійний. Мені подобається, коли показують, що незряча людина може сама справлятися в побуті, самостійно ходити містом чи селом, жити звичайним життям.

3. Коли не використовують слова “сліпий” та “інвалід”. Я вже писала в одному з блогів, що такі формулювання можуть звучати образливо й є некоректними.

4. Коли тростину не називають “палицею”. Бо це зовсім не звичайна палка, а важлива річ для орієнтування

5. І ще мені дуже подобається, коли автор перед тим, як додавати такого персонажа, дізнається більше про життя незрячих людей. Бо дуже дратує, коли починаєш читати книгу, а там — або стереотипи, або образливі слова. І замість того, щоб відпочивати за читанням, починаєш нервувати.

Якщо ви хочете прочитати мою книгу, то я вас ласкаво запрошуhttp://share.google/uRen6qVySkyibmNi4ю ??