Шановні читачі і читачки Букнету. Ось і настав той щасливий день, коли я, укріпившись духом і зібравши волю в кулак, а сраку в жменю, нарешті почала викладати свої твори на Букнеті для загального огляду.

Маю надію, вам сподобається. Судіть, рядіть, тільки не бийте. Бо я ще не великий майстер пера, а просто маленький (але геніальний!) підмайстер, який тільки вчиться. Ваші коментарі та лайки для мене дуже важливі і допоможуть продовжувати торувати цей нелегкий письменницький шлях, замість того, щоб дивитися у вільний час серіали, чи сумлінно робити роботу, за яку мені платять.

Тож поки я не стала українським Джорджом Мартіном (але, насправді, у нас з ним багато спільного — ми обоє любимо починати великі твори і недописувати їх), а графоманством не страждаю, наразі я пишу невеликі гумористичні оповідки. Свій шлях на Букнеті я вирішила почати, виклавши частину історій зі збірки "Страждання прекрасної діви". Вона постійно поповнюється, то ж незабаром будуть і інші частини.

Ці історії починалися як веселі й іронічні пости на фейсбуці для моєї вже чималенької аудиторії про випадки з життя-буття. А потім я вирішила, що не можна дати пропасти таким колоритним творам (людство не пробачить!) і почала збирати їх у збірку. Тому серед них є менші, є й більші, вони зачіпають різні теми, і читати їх можна у будь-якому порядку. 

Чому така назва? Якось так історично склалося: люблю середньовічну риторику і, як бачте, самоіронія — мій веселий і улюблений коник. Мені здається, майже кожна українська жінка в цих творах впізнає саму себе. Бо кожна з нас — прекрасна діва, яка іноді трохи страждає, трохи сміється, а загалом - живе то життє.

Ну, з почином мене! (Перехрестилася)