Рефлексую на книгу Роберта Маккі "Оповідь".
Про емоційну залученість аудиторії.
Є два принципи над якими варто подумати:
По-перше: ЕМПАТІЯ. Тобто певна ідентифікація з героєм твору, яка залучає нас до оповіді, непрямо вболіваючи за наші бажання в житті.
По-друге: АВТЕНТИЧНІСТЬ. Ми повинні вірити. Автор мусить переконати читача, що його світ автентичний. Так ніби все відбувається насправді.
Щойно відчувається нестача правдоподібності - читач перестає вірити й емпатія зникає.
Але автентичність не означає дійсність. Автентичність не має нічого спільного з так званою реальністю.
Оповідь, яка відбувається у вигаданому фантастичному світі цілком може бути автентичною.
Тому задача письменника створити переконливу вигадану реальність.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати