— Ти зла.

— Ні.

— Брешеш.

Вона відклала олівець.

— Твоя гостя дуже… наполеглива.

Пауза.

І раптом Марк усміхнувся.

По-справжньому.

— Ти ревнуєш?

— Ні.

— Аліна.

— Трохи.

Він тихо засміявся.

— Це зараз було дуже мило.

— Не дратуй мене.

Він нахилився ближче.

— Мені ніхто не потрібен, крім тебе.

Серце одразу здало позиції.

— Ти спеціально це кажеш?

— Ні.

Пауза.

— Я просто не хочу, щоб ти сумнівалася.