Tale Fatum: дуже багато Тайлера))✨

Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

До розділу є додатковий візуальний матеріал, що не увійшов до колажу
Тож, повторно запрошу до reels!

– Я так тобі і не подякував.

Джим здивовано підняв брови.

– Не зрозумів?

– Ти, наче як врятував мені життя, – знизав плечима бармен. – Я розумію, що ми одне одному не подобаємось, та все одно не вважаю це дрібницею.

Джим реготнув.

– Вибач. Це було майже місяць тому, я не думав…

– Що це важливо? Вів казала мені про твою надмірну скромність. Та, не варто. Я не певен, що жив би, якби не ти. Тож, дякую.

Він простягнув детективу руку. Торнтон кивнув, потиснувши.

– Я радий, що тобі краще. Не уявляєш, якою вона була тоді.

Вівіка замислено дивилась перед собою. Тайлер бачив, що подруга нервує, та не знав як підступитись і спитати про це. Вів тікала від власних переживань все життя, та постійно забувала, що ті мають звичку накопичуватись і в один момент накривати її з головою, неначе хвиля. Схоже зараз був саме такий момент, бо вона навіть не намагалась вдати, що все гаразд. А це означало одне: вона більше не має сил вдавати.

Тай зітхнув, сівши поруч.

– Поговоримо?

Дівчина зустріла його погляд, знизавши плечима.

– Нема, про що говорити.

Тайлер заплющив очі. Як це було типово.

– У чому ти цього разу себе звинувачуєш?

Тайлер миттю схопив Асмодея, притиснувши до стіни. Плече відізвалось болем, та він не зважав.

– Таю! – скрикнула Есті.

– Звідки тобі про це відомо? – рявкнув Тайлер.

– Це ти йому сказала? – спитала Вів.

– Що? Ти справді думаєш, що я б патякала про таке? – вражено спитала Естефанія.

– Що робитимемо з ним? – повернув голову Тайлер.

– Вб'ємо, – стиснула щелепи Вів.

– Вівіко, Ні!

– Ти краще спитай інше, – здійняв брову Асмодей. – Якщо випадковий тип здогадався про твою таємницю за одну хвилину, як багато часу це займе у Торнтона молодшого з його поліцейською базою? 

Тайлер шумно видихнув і різко розвернувся, йдучи у протилежний бік. Так вони і розійшлись. Можливо, вони б і змогли забути одне про одного. Та біль у грудях від втрати найближчого друга, якого знав все життя, не заживає так швидко, як здається при нападі пихи й образи, що тоді, безперечно, сповнювала обох. 

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!

(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️