Секс як єдині ліки від реальності

Діана не хотіла ніжності. Вона не хотіла слів розради чи жалю в очах Адама. Їй потрібно було щось інше — нищівне, гаряче, те, що змусить її мозок вимкнутися хоча б на мить.

— «Сильніше… Швидше…» — це було не про пристрасть. Це був крик про допомогу.

Вона благала про швидкість і силу, щоб витіснити з голови правду про брата, про Дем’яна, про своє вкрадене життя. Оргазм як спалах, що на секунду спалює весь біль, залишаючи лише гарячу воду і порожнечу.

У новому розділі " Коли обираєш темряву"

 Сцена в душі: коли тіло шукає порятунку в грубій силі.

 Чому Адам намагався бути ніжним, а Діана вимагала максимуму?

 Що приходить після піку насолоди: полегшення чи новий розпач?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Містер Чілл
08.05.2026, 17:04:20

Оо, так! Звучить гаряче! Моя Аверсон тільки і робить те, що лікується сексом! Ну ... вона ще реальності стирає, але це, швидше, бонус ❤️✨❤️

Інші блоги
Напевно, що цей блог видалять... плак-плак...
Ви зустрічали себе ж, чи свої твори, на інших платформах? І як ви реагували на те, що їх вільно можна скачати? Я от щойно прозріла... Бо, ну блін, одне діло просто згадати, типу додаткова реклама і таке інше, але скачувати??? Зрозуміло,
Рецензія на книгу Вікторія Берлі "Намисто часу"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак: «Намисто часу» Вікторії Берлі — захопливий роман, у якому переплітаються кохання, містика та подорожі крізь час. Авторці вдалося створити
Причина №35, чому архангел нервує ♥
Кассіель вкотре потерпає від демонічного свавілля, а Луксурія отримує від цього надто багато задоволення ♥ Луксурія чудово знає, яке справляє враження, і безсоромно цим користується, коли ступає до нього ближче. —
Якщо понесло не туди.
Вітаю любі друзі! Чи буває у вас так, що герої вашої книги, починають уводити вас від ізначального задуму історії? Книга " Помінятись місцями не було в планах", задумувалась, як легка, іронічна та невеличка. А тепер
Сьогодні бачила
страшне відео. Якась блогерка ловила людей на вулиці і питала їх, що вони читають українською. З романів. І люди не могли згадати нічого, крім шкільної програми. Ні Марію Матіос, ні Софію Андрухович. Ні Забужко чи Люко Дашвар.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше