Вітаю, мої хороші!

Запошую до оновлення історії Руслана та Есенії!

✨✨✨

Стискаю жовна. Мені неприємно, що батько виховує мене при сторонніх. Але, з іншої сторони, це навіть дуже добре. Хай Руслан послухає, може тоді попустить свою прив’язаність щодо мене. Та піде нарешті, давши мені спокій.

Не хочу нічого говорити, нічого заперечувати, просто мовчу. Мені байдуже, хай чоловік поруч думає що хоче. Зрештою, я його попереджала, що я не янгол.

Раптом обійми Сікорського стають дещо міцнішими, але я все одно вперто мовчу.

— Есеніє, не чую... — гримає батько. — Може ти вже припиниш свої скажені ігри та неадекватні розваги? Може вже досить? Ти псуєш мою репутацію. Ти сором для своїх молодших брата та сестер. Ти...

Фатальна ніч з босом

Приємних вражень!