Перший Спойлер: Вiзуальний Код Акту I I

Обіцянки треба виконувати. Перший спойлер уже тут, і це не просто картинка. Я дарую вам офіційну обкладинку другого акту «Нової тиші»!

Ця ілюстрація стане вашим постійним супутником: вона буде супроводжувати кожен розділ та кожен допис протягом усього часу публікації другого акту. Вона- настрій, вона- натяк, вона- дзеркало того, що чекає на героїв у замку та за його межами.

Що далі?

-Дата релізу: Я оголошу її зовсім скоро. Будьте готові, чекати залишилося недовго.

-Ваші теорії: А тепер найцікавіше. Подивіться на деталі. Що, на вашу думку, зашифровано в цьому зображенні?

Чекаю на ваші найсміливіші здогадки у коментарях. Роздивляйтеся уважно — у «Новій тиші» нічого не з’являється просто так.

                                  НОВА ТИША ЧИТАТИ ТУТ!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кі Цуне
07.05.2026, 23:41:52

♥️♥️♥️

avatar
Тая Бровська
06.05.2026, 22:02:26

❤️❣️❤️

Гарний арт

Okej
06.05.2026, 22:00:53

Василенко Сергій, Дякую ❤️

Інші блоги
У Г А Д А Й К А : Чому ж він Альфонс?
Вітаннячка! Я до вас з черговою ВГАДАЙКОЮ. Тут мав би бути гарний арт, але світло сказало "Goodbye!". Усі арти у моєму Telegram. Вибачте, такі реалії... Веста з роману "Альфонс на годину" вирішила з'ясувати, чому ж
Експрес-блог оновлення. ✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Коротко про Посмертя 3... Бізнес чи дівки? Клік тут: https://booknet.ua/book/posmertya-posmertnii-uptime-kniga-tretya-b462040 Лука і 78 проблем: Зірка з неба! Клік тут: https://booknet.ua/book/luka-78-problem-b460660 Темні
візуал
До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,
Ще одна спроба з'ясувати світобудову
Вітаю, шановне творче товариство! Я трохи відпочила від підлітків, перекинувшись на дорослих (оповідання Гітара й Контрабас у супроводі кабалістики), і от я знову з героями книги Повернення у Мервий світ. У попередній
Глянь, кого нам Тарасько привіз
На зеленій рівнині стояло кілька автентичних місцевих будиночків, а за дерев’яними парканами паслися вівці. Як пояснив Тарас, це було місце, де варили традиційний овечий сир. Його дядько Степан жив тут по пів року, у туристичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше