Гра «сліпе побачення з книгою»✨

А ось і я вирішила приєднатись до своєї гри❤️
 

Моя книга — Це жінка років тридцяти, яка пройшла через емоційне вигорання, але не зламалася, а переплавила біль у спокійну, зухвалу мудрість. Вона носить темний светр із закатаними рукавами, волосся зібране в недбалий пучок, під очима — тіні від безсонних ночей, але в погляді — вогник, який не згасити ні закоханим, ні чиновникам. Вона не носить макіяж, не посміхається без причини, але якщо сміється — це заразливо й гіркувато, як кава з корицею.

Втомлена бунтарка
Вона не виходить на барикади з прапором. Вона просто відкриває двері й каже: «Заходьте. Тут можна не брехати». Її бунт — тихий, іронічний, повсякденний. Вона не кричить «Любов — зло!», вона просто створює простір, де любов не є обов'язком. І це підриває систему сильніше за будь-який протест.

Майстер абсурдного гумору
Її почуття гумору — сухе, чорне, майже британське. Гумор рятує її там, де сльози вже закінчилися. Вона не сміється над чужим болем, але над дурістю системи — залюбки.

Чи сходите ви з нею на побачення⁉️ Якщо так залишайте в коментарях "Йду на побачення "❤️під блогом, отримуйте посилання на історію

❗️Нагадую правила:якщо ви приймаєте запит, то 5 перших розділів обов’язкові до прочитання + ваша вподобайка та щирий коментар.❗️