Привіт, мої любі,

хочу нагадати вам, що у мене зараз викладається книга (молодіжка 18+) -

"Суперечка на заучку"

Якщо ви хочете читати її далі та й взагалі хочете мого повернення на Букнет, тоді зазирайте читати кожне оновлення.

- Девіс! За мене вболівати прийшла? - до бортика, поряд з яким знаходилося моє місце, ефектно підкотив Сем.
Різко зупинився просто переді мною. Я затремтіла. Але була рада тонкому шару захисного скла, ніби воно могло вберегти мене від дахозносної енергії цього потужного хокеїста.
- Ні, - для більшої вірності я похитала головою. – За хлопця свого, – зморозила від нервів.

А що, тут багато хлопців?! Ходи-но розбери якого я мала на увазі.

Вільсон негайно насупився. Примружився і повернувся до льоду, мабуть, скануючи всіх хокеїстів, що знаходилися зараз на полі.

- Це за якого такого хлопця? - грізно спитав, знову дивлячись на мене.
- А от, бачиш? - я вдала, що шукаю очима свого уявного “хлопця”. І назвала першого, хто потрапив у моє поле зору. — Номер дев'ятнадцять.

Краще б я цього не казала...

З любов'ю,
ваша Марісса ❤️❤️❤️