Історії про біль і зраду

Вітаю моя читацька сімейка. Сьогодні вирішила поговорити з вами про історії, які зараз публікую. Насправді, кожна з історій, це розповідь про життя, про силу духу, про жінок які під дією чоловічих вмовлянь, прохань і морального тиску забувають, що вони жінки і забувають про любов до себе. Думаю зі мною погодяться жінки, які були у так званих токсичних стосунках.

Я незнаю спектру всіх тих емоцій які переживають люди тому, фантазія психолога допомагає))) Але думаю в житті кожної людини були розчарування і емоції, про які шкодують до тепер. Признаюсь чесно...в мене були і неодноразово...

Будучи студенткою я закохальсь, думала ось він.."мій принц на коні", ага...розмріялась.. Він зрадив мене з моєю ж подругою...І знаєте, дивно, що через майже 20 років, біль і образа не відпускають...хоч в кожно вже давно своє життя...

Тому кожна історія, як частинка життя,Надіюсь вам сподобається читати ці історії...

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Бібік
04.05.2026, 16:28:58

По- перше авторе, забули написати назву книги :))) ще одна сповідь про «принца на коні», який виявився звичайною клячею! Двадцять років нести в собі образу через студентське кохання — це ж яку треба мати витримку, або просто забагато вільного часу. Таке враження, авторе, що Ви живете в ілюзіях далеких від реальності і замість того, щоб жити далі, авторка вирішила законсервувати той біль, під книжковим романом, як огірки на зиму, і тепер пригощає ними кожного зустрічного під виглядом «глибокої життєвої прози».

«Фантазія психолога допомагає»? Схоже, фантазія там працює на повну ставку, малюючи трагедії на порожньому місці. Кожна історія — «частинка життя», але судячи з усього, це життя застрягло в текстурі дешевої мелодрами, де зрада з подругою — це вершина драматургії. Може, варто вже відпустити того бідного «принца» на пенсію? Бо читати про страждання двадцятирічної давнини — це майже такий самий біль, як і сама зрада, тільки для читача.може щось по цікавіше написати, кому цікаві ці соплі?

Ірина Заблоцька
04.05.2026, 23:14:19

Ірина Бібік, Дякую за відповідь

avatar
Оксана Павелко
04.05.2026, 17:29:41

Ну напевно в кожної(го) є свої не дуже приємні спогади. Чи є бодай одна людина на землі, яка б жодного разу не пережила певних життєвих обставин, які можуть викликати не дуже приємні відчуття? Думаю, що ні.

Ірина Заблоцька
04.05.2026, 23:11:44

Оксана Павелко, О так і ці історії як забрати можна написати багато книг...дякую за відгук

Інші блоги
Час для візуалів!? Як гадаєте?)❣️
Герої моєї історії "Повернутий час"отримали свої обличчя! Візуалів для цієї історії вже назбиралося чимало). Хтось із них став порятунком, а хтось - холодним нагадуванням про минуле. ​Чий образ найбільше збігається
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Чому моя збірка має назву «я знову пишу…»
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Мої думки
Не забувайте про мою історію,, Клятва живої крові ''. Вона буде оновлюватися але не надо часто.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше