Історії про біль і зраду

Вітаю моя читацька сімейка. Сьогодні вирішила поговорити з вами про історії, які зараз публікую. Насправді, кожна з історій, це розповідь про життя, про силу духу, про жінок які під дією чоловічих вмовлянь, прохань і морального тиску забувають, що вони жінки і забувають про любов до себе. Думаю зі мною погодяться жінки, які були у так званих токсичних стосунках.

Я незнаю спектру всіх тих емоцій які переживають люди тому, фантазія психолога допомагає))) Але думаю в житті кожної людини були розчарування і емоції, про які шкодують до тепер. Признаюсь чесно...в мене були і неодноразово...

Будучи студенткою я закохальсь, думала ось він.."мій принц на коні", ага...розмріялась.. Він зрадив мене з моєю ж подругою...І знаєте, дивно, що через майже 20 років, біль і образа не відпускають...хоч в кожно вже давно своє життя...

Тому кожна історія, як частинка життя,Надіюсь вам сподобається читати ці історії...

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Бібік
04.05.2026, 16:28:58

По- перше авторе, забули написати назву книги :))) ще одна сповідь про «принца на коні», який виявився звичайною клячею! Двадцять років нести в собі образу через студентське кохання — це ж яку треба мати витримку, або просто забагато вільного часу. Таке враження, авторе, що Ви живете в ілюзіях далеких від реальності і замість того, щоб жити далі, авторка вирішила законсервувати той біль, під книжковим романом, як огірки на зиму, і тепер пригощає ними кожного зустрічного під виглядом «глибокої життєвої прози».

«Фантазія психолога допомагає»? Схоже, фантазія там працює на повну ставку, малюючи трагедії на порожньому місці. Кожна історія — «частинка життя», але судячи з усього, це життя застрягло в текстурі дешевої мелодрами, де зрада з подругою — це вершина драматургії. Може, варто вже відпустити того бідного «принца» на пенсію? Бо читати про страждання двадцятирічної давнини — це майже такий самий біль, як і сама зрада, тільки для читача.може щось по цікавіше написати, кому цікаві ці соплі?

Ірина Заблоцька
04.05.2026, 23:14:19

Ірина Бібік, Дякую за відповідь

avatar
Оксана Павелко
04.05.2026, 17:29:41

Ну напевно в кожної(го) є свої не дуже приємні спогади. Чи є бодай одна людина на землі, яка б жодного разу не пережила певних життєвих обставин, які можуть викликати не дуже приємні відчуття? Думаю, що ні.

Ірина Заблоцька
04.05.2026, 23:11:44

Оксана Павелко, О так і ці історії як забрати можна написати багато книг...дякую за відгук

Інші блоги
«вберегти ЇЇ» — Завершено! ❤️
Ну що ж… Я це зробила!!!! Моя перша повністю завершена книга на платформі - офіційно отримала свій фінал! Останні дні були для мене справжнім емоційним випробуванням. Я писала, переписувала, видаляла й знову писала
Розділ «гайка» вже на Booknet !
І я не втрималася — захотілося ще трохи побачити цих двох не лише в тексті. Бо все ж починалося дуже серйозно: «Тільки до ранку». Потім з’явилися миски. Плед. Ветеринар. Невикладене оголошення. Одна маленька
Трохи особисте святкове)))
В мого малого сьогодні меленький ювілей! 10 рочків!!! Це той малалий, який мій автор сюжетів для оцих опоповідань: Тим часом ось цю штуку читають майже без нагадувань))) Ну можна посміхнутися Мій абсолютно божевільний
36-й розділ. Або дещо про «бездушного».
Привіт усім! Сьогоднішні розділи повністю присвячені... Бездушному. Так-так, знову цей псих.олог (⁠人⁠ ⁠•͈⁠ᴗ⁠•͈⁠) Я чудово розумію, що цей персонаж може подобатися далеко не всім. Але посудіть самі: де ви ще
Гарна знижечка та новина!
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках. Майже через три роки доля дарує
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше