Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення вже у ваших книжечках:

Ми на ліжку. Просто поверх ковдри.

Я не сплю. Слухаю чоловіче важке серцебиття крізь тканину його сорочки. Знаю: він теж не спить.

До мене повертається свідомість, коли загудів телефон на столі поруч. Підіймаюся на ліжку. Він — цілує... плече. Але не зупиняє мене. Поки я дивлюся на екран свого ґаджета...

На годиннику 4:05. Просто по центру непідписаний номер, який, як мені здається, я колись знала.

Кілька секунд вивчаю: 2...7...4... Ніяк не згадаю, хоч пам'ять на цифри у мене хороша. 

 Палець на мить зависає над червоним, але... Тисну запис розмови і приймаю дзвінок. 

І ціпенію, бо... 

—Мамо, — пошепки. — ти коли по мене приїдеш?...

Обіймаю!

Мирного весняного дня! ❤️

Ваша Тая)