Дивлячись на якій стадії не пишеться. Якщо якась тема, яка не до вподоби, то просто не пишу. А ось, якщо тема цікава, і її вже продумала, і є строки, то просто пишу розкриваючи сюжет. Інколи може треба взяти день на відпочинок і упорядкування думок, щоб продумати "м'ясо" до твору. Але, якщо я знаю, які в мене ключові точки, яка кінцівка, то такий твір я в будь-якому разі допишу. Наприклад, нещодавно писала твір "Код Всесвіту: Чорна діра". Я його продумувала майже два місяці, щоб був цікавий сюжет. Це і допомогло мені його дописати в екстреному режимі, щоб встигнути на конкурс.
Бо колись почала писати один твір, але він тоді не був досконало продуманий і тому десь зупинився на стадії " не пишеться", яку ви зазначили. Він і досі десь недописаний. Тому чим більше продумані ключові моменти, глибинний зміст, кінцівка, герої, тим простіше потім рухати нарощування деталей. І під час написання потім не виникає стану, що не пишеться. Буває лише втома від перенавантаження через дедлайни. Але там просто знайти час на відпочинок і далі все допишеться на свіжу голову.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
Маю для вас одну ідею, яка може оживити навіть ті книги, що вже давно написані✨ Запускаю гру «Сліпе побачення з книгою»❤️ Автори, уявіть: ваша книга — це людина з характером.
Тепер потрібно «познайомити»
Привіт, мої любі! ❤️ Сьогодні особливий день — ми зі Стефанією та Дем’яном перетинаємо межу. Наша історія отримала статус передплати, і я безмежно вдячна кожному з вас, хто вирішив залишитися з героями і йти в цю напругу
Вітаю! Долучаюся до гри "Сліпе побачення з книгою" від креативної Уляни. Книга постає як жива людина, зі своїм набором рис. Якщо у вас раптом виникне бажання з нею зустрітися, то у відповідь на коментар "Йду
Привіт любі! Думаю ви чули цю фразу не раз! Вона часто супроводжувала мене в Україні. Такий собі мотиватор бути скромною. Щоб ніхто не подумав нічого поганого ні на тебе, ні на батьків, ні на предків у сотому поколінні. Але... Губка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДивлячись на якій стадії не пишеться. Якщо якась тема, яка не до вподоби, то просто не пишу. А ось, якщо тема цікава, і її вже продумала, і є строки, то просто пишу розкриваючи сюжет. Інколи може треба взяти день на відпочинок і упорядкування думок, щоб продумати "м'ясо" до твору. Але, якщо я знаю, які в мене ключові точки, яка кінцівка, то такий твір я в будь-якому разі допишу. Наприклад, нещодавно писала твір "Код Всесвіту: Чорна діра". Я його продумувала майже два місяці, щоб був цікавий сюжет. Це і допомогло мені його дописати в екстреному режимі, щоб встигнути на конкурс.
Бо колись почала писати один твір, але він тоді не був досконало продуманий і тому десь зупинився на стадії " не пишеться", яку ви зазначили. Він і досі десь недописаний. Тому чим більше продумані ключові моменти, глибинний зміст, кінцівка, герої, тим простіше потім рухати нарощування деталей. І під час написання потім не виникає стану, що не пишеться. Буває лише втома від перенавантаження через дедлайни. Але там просто знайти час на відпочинок і далі все допишеться на свіжу голову.
Анастасія Коваленко, Просто в голові декілька кінцівок
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати