Цікавість чи співчуття?

Чим, на вашу думку, керується головна героїня Міра, коли відправляється в "низи"?

Їй цікаво чи вона співчуває цим людям?

Чи правильно вона чинить?

Цитата:

 

"В її місті вулиці були наповнені ароматом яскравих квітів і солодких дорогих парфумів, а люди повільно гуляли, милуючись красою навколо, дзвінко усміхаючись від невимушених жартів.

Тут за парканом панувала зовсім інша атмосфера: в повітрі відчувався їдкий запах кіптяви, мастила і смаженої їжі.

Пахло важким потом, немитими тілами і старим вогким одягом. Люди були заклопотані своїми справами, в їх очах не було радості, навпаки — лише тривога та відчай."

 

В книзі "Падіння світів" є історії трьох таких різних персонажів:  Міри, Кейна і доктора Блейка.

Приємного читання і чекаю на ваші коментарі)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Фамільяр-утікач. Глава 15. Біг по ранковому лісу
Я доповнила цю главу новою сценою… Темрява спальні здавалася гарячою й густою, наче розплавлений віск, що повільно заливав груди, позбавляючи можливості дихати. Емільєн блукав у задушливих лабіринтах власної підсвідомості,
Геловін наближається!
У будинку Теренса Бартона всі готуються до Геловіну. Гарбузи, святкові вогники, домашнє печиво, костюми. Все як годиться! Щоправда, у Сандри дуже швидко виникають питання до того, наскільки правильно всі розуміють саме
Типурецензія "Квартира поверхом ліворуч"
Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну. Особливо якщо там щось капатиме. На операційному столі «Квартира
Візуал до Розділу 13 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Опівночі — нова глава! А зараз трохи візуалу
А поки чекаємо на продовження, тримайте трішки візуалізації нашого побачення. Затишний ресторанчик на Подолі, свічки, гарячий чай, ромашки й двоє людей, які нарешті можуть побути разом без сварок, шуму та нескінченних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше