Вітаю!

Черговий блог у рубриці «Знайомство» цього разу буде про оповідання «У пошуках спадщини». Пропоную зануритися в мою останню спробу в жанрі наукова фантастика!

День 1. Логлайн
Як розповісти про книжку читачеві одним реченням та зацікавити? Ось моя спроба:
«Доля багатьох звіролюдей перетинається через щорічну виставку, чиїм головним експонатом стане «Писанка», у кожного різні мотиви здобути реліквію, але вдасться лише одному».

Якщо мені вдалося і ви залишилися тут, то як щодо цього?
День 2. Сетинг
У творі залучені квантовий та український елементи. «У пошуках спадщини» перший охопив квантову біологію і генетику, де важливим рушієм історії стала мутація ДНК людей для пристосування життя на іншій планеті і її побічна дія — анімалізації. Другий заклав основи світобудови, де країни нашого світу перетворилися на планети, міста — на країни, і відповідно так далі й далі. Ось так наша головна героїня з геном змії, живе у Львові — столиці й водночас країні — та працює екскурсоводкою.
Щоправда, це початковий варіант, який у майбутньому, коли візьмуся за романи в цьому всесвіті, зміню, адже зараз його науковість можна описати так: «наука в цьому оповіданні це магія».

Сподіваюся, що ви досі тут.
День 3. Анотація
«У музеї «Форум» щорічна виставка, як і її головний експонат «Писанка», приваблює багатьох звіролюдей. Реліквія відомого митця, безперечно, стає головною темою розмови не лише на телебаченні чи в університетських залах, а й у темних провулках великого міста. Фаніру також має особисті плани на неї. Екскурсоводка не вважає себе злодійкою, коли наймає Вовка та Лисицю викрасти експонат, адже вона повертає «своє». У Вулику — мегаполісі комахолюдей — таємничий магнат у відповідь наймає своє угруповання, аби викрасти її. Коли багатьох людей об’єднує одна маленька мистецька робота, ніколи не відомого, що насправді станеться, щойно вона потрапить у чиїсь руки».
Ця історія асоціюються в мене з теплим початком весни, коли природа лагідно повертається до життя. На жаль, за вікном у нас відбувається геть інше…

Ви вже можете прочитати історію на моїй сторінці. Чи досі не переконав вас у цьому? Пропоную тоді ознайомитися з цим динамічним клаптиком сюжету:
День 4. Уривок
«Вовк вдало покривав ударами міцний панцир Скарабея. Він, наче боксер, виводив його з ладу швидкими атаками. Руки у механічних вовчих рукавицях мордували великого та неповороткого ворога. Лазерні кігті кольору тіффані залишали візерунки своєю гостротою.
Його супротивник був танком, тому всі сили вкладав у декілька сильних і болючих ударів. На жаль, для нього все закінчилося на початку, адже Вовк уникнув критичних влучань. Вони раніше зустрічалися у битвах і перемога діставалася тому, хто першим брав перевагу. Як-не-як їх вважали практично рівними за силами.
Врешті з босом безхребетних було покінчено. Лисиця також приєдналася до свого напарника згодом. Вона як завжди була охайна. Здавалося, що дівчина навіть не брала участі в битві. Однак двійні мечі кати, що виднілися на спині, так і рясніли то тут, то там кров’ю. День, сповнений неприємних подій, повпливав на неї».
Якщо запитати в мене, що є в цій історії, то легше відповісти про те, чого тут немає… Я написав її у так би мовити свій «prime», коли персонажів, подій і локацій так багато, що в оповіданні їм тісно до болю.

Ще досі недостатньо впевнені… А як щодо цього?
День 5. Книжковий компас
Жанри і теги історії це один з основних маркерів, що визначає напрям, у якому написана робота. І, безперечно, допоміжний вказівник для спраглого читача!
?Наукова фантастика
☀️Соларпанк
?Біопанк

?Звіролюди
?Елементи кіберпанку
?Битви

Рейтингу 18+ немає.

Можливо, знайомство з головною героїнею допоможе вам вирішити?
День 6. Анкета
Багато персонажів у цьому оповіданні демонструють наслідки антропоморфізації, коли тварин персоніфіковують та наділяють людськими ознаками. Тому вони стереотипно поводяться так, як сказали їм люди за довгу історію.

Фаніру — екскурсоводка і жінка з геном гадюки Нікольського.
Вона хитра й підступна, адже завжди має свої потаємні цілі, про які нікому не розповідає. Ген Гадюки Нікольського сильно впливає на колір її шкіри — чорний — і визначає особливості життя. Їй потрібна вища середня температура в приміщенні для комфортного проживання.

День 7. За кулісами
Я вирішив, а чому б не розповісти про те, що передувало цьому й розкрити деякі деталі створення цього світу. Це також цікава тема.

На жаль, я не пам’ятаю, коли саме придумав цей світ і що конкретно повпливало на його будову, але значний поштовх до вдосконалення сетингу дало аніме «Beastars», яке є адаптацією манґи Ітаґакі Пару. Саме завдяки перегляду я краще зрозумів правила світу, де персонажі не просто милі звіролюди з хвостиками і котячими вушкам, а реальні істоти, чиї тваринні гени сильно впливають на життя.
Щоби залишити більше українського, але не робити його надто показовим, я змінив питомо слов’янські, або звичні нам з інших, імена, переставивши місцями літери. Так, замість Руфіни постала Фаніру, а замість Олега Гело.
Далі маленький спойлер. Останнє випробування на колористику, яке з’являється перед Лисицею та Вовком під час викрадення «Писанки» я взяв з другого сезону мультсеріалу «Winx». Як на мене, то це надає певного шарму, коли загадки чи паролі в історії тісно пов’язані з місцем, де ми їх знаходимо.

І, як завжди, наголошую, що оповідання старе і я давно не повертався до нього, тому воно не відповідає моєму теперішньому рівню письма. Хоча, можливо, хтось скаже, що тоді я писав краще, а зараз навпаки стало гірше. Усяке буває!

Дякую за прочитання? Діліться своїми думками про цю історію, якщо читали. Підкажіть, чи мені вдалося вас зацікавити? Зустрінемося в сяйві старих та нових історій☀️