Ще була темна нічка. Темнішої за цю ніхто і не бачив. Десь - не - десь мерехтіли маленькі вогники. Але вони були так далеко, що розгледіти їх було майже неможливо. Петті сидів на лавочці та споглядав нічне небо. В його лапках тремтіли різнокольорові кульки. Він подумав собі : " От би вибратися з темного лабіринту, покинути страхи і створити щось своє" Він заплющив очі та уявив , як бігає по зеленій травичці; ось тут його повітряна кулька, а тут будиночок, де тепло і затишок. Петті зловив це чарівне відчуття та зрозумів, що ця мрія справжня і це його маленький дім. Навіть якщо поки тільки всередині серця...

*Що для Вас темний лабіринт? 

*Який вчинок ви б зробили сьогодні, щоб наблизити своє життя до того рівня який ви очікуєте? 

Напишіть сюди і нехай ваші листи затримаються у світі Петті якнайдовше. А автор і досі чекає Ваші роздуми...

Ваша Анастейша Емерсон:)