Привіт, мої любі. Травень не балує нас теплом, проте я хочу порадувати вас невеликою знижкою на теплу історію "Кохання з примітками". Вона розпочалася одного холодного зимового дня як договір, проте доля мала на цих двох свої плани.

— Віскі, будь ласка, — промовляє дівчина з легким акцентом, а я прислуховуюся. Щось у ній змусило всі мої інстинкти нашорошитися.

Її телефон блимає нескінченно. Одне за одним приходять повідомлення. Брюнетка кидає погляд на телефон, кривиться й відпиває віскі. Кашляє.

— Трясця! Господи, яка гидота, — бубонить брюнетка й кривить свої соковиті губки.

Навіть у напівтемряві бару я бачу, що вони натуральні. А сама дівчина доволі симпатична, хоч і напевно молодша за мене років на десять. Хоча хто їх розбере зараз тих дівчат. Вже збираюся відвернутися від дівчини, коли вона знову тихо мимрить:

— Що ж мені робити? Що як він і справді може забрати мене додому? Дідько, я більше цього не витримаю…

Знову інстинкти кричать, що можливо це та, хто мені потрібна і я вирішую діяти. Підсовуюся ближче й запитую:

— У вас проблеми? Можливо я можу допомогти?

Дівчина сіпається, а потім дивиться на мене своїми карими, майже чорними очима. На її губах розпливається гірка усмішка.

— О-о, хіба ви візьмете мене заміж і… — вона ковтає віскі й знову кривиться. — І не дасте моєму колишньому мудаку, якого я колись називала своїм чоловіком, хоч ми й не були одружені, забрати мене назад в Україну.

Дівчина говорить швидко, ніби боїться, що якщо зупиниться, більше не зможе й слова сказати.

— Цей покидьок погрожує мені, а я сюди приїхала втілювати мрію. Я рік тихцем відкладала на навчання у Блумінґтоні й не збираюся повертатися з ним, але він сильніший від мене. Я знаю, він вже не раз це доводив.

Її голос просякнутий гіркотою, мов той віскі, від якого вона весь час кривиться, але продовжує пити. Брюнетка міцно стискає стакан, що аж пальці побіліли, ще трохи й розчавить його.

Від цієї інформації в мені одночасно вирувала радість і гнів. Радість від того, що я, здається, знайшов ідеальну кандидатку у дружини, ще й гарненьку. Але якщо вона говорить правду, то цей покидьок її, щонайменше, утискав у правах. Я на таких надивився, коли займався шлюборозлучними процесами. А якщо не лише утискав? І це пробуджує у мені гнів. Ненавиджу тих, хто кривдить жінок.

— Мені якраз потрібна дружина, — сухо кажу я.

vAtkzwBt (Аурельська Академія. Спляча душа)

Підписуйтеся на мій авторський Телеграм, щоб не пропустити анонси, знайомство з героями,  розіграші промокодів та спілкування зі мною)))

Також підписуйтеся на сторінку Букнет, щоб не пропускати оновлення.

Мої соц. мережі:

Інстаграм

Фейсбук

Для колег авторів нагадую, що в мене є телеграм-канал з обкладинками та артами, як для фентезі, так і для СЛР за приємними цінами. Також в мене можна замовити рекламні банери.