Читаючи блоги натрапила на цікавий флешмоб "Два світи" флешмоб 

І задумалася, що ж я відчуваю у момент, коли створюю фентезі світ? Коли пишеш, настільки поринаєш у ці відчуття, що навіть і не задумуєшся над цим питанням, зараз ж, проаналізувавши їх можу сказати, що наче проживаю разом з героями всі події. Радію разом із ними, засмучуюся і коли вони страждають, я також разом із ними. Це так дивно, я ж сама і пишу їхню долю, а відчуття таке, наче вони існують окремо від мене і самі вирішують, що їм робити, а я виступаю лише глядачем, або друкарем, що втілює їх життя на екран ноутбуку.

Певно написала заплутано, але не знаю як пояснити простіше. 

В моїй уяві всі описані сцени оживають, і я сама занурююся в цю неймовірну атмосферу палаців, магії, гарних бальних суконь і балів, а інколи змов і війн (останнє особливо не люблю, але у фентезі королівстві вони необхідні). 

Тому створюючи картинку за допомогою ші, розписала йому все так детально, що він на якусь мить аж завис, певно очманів від моїх запитів, але все ж видав такий результат. 

Дякую за цю цікаву можливість Зодча Тіней

Колеги-автори, як виглядає ваше робоче місце "по той бік"? Де ви насправді перебуваєте, коли стукаєте по клавішах?