Вітаю!

Роман "Мама для донечки мільйонера" — оновлено!

✨✨✨

На мить опускаю погляд, бо почуваюся ніяково під надто пильними поглядами цього чоловіка. А ще не можу впоратися з шаленим хвилюванням, коли він поруч.

— Я просто не хочу аби ви із ним зустрічалися, — кажу правду.

— Чому?

Зітхаю. Опускаю очі. Не можу нічого по суті пояснити. Просто боюся аби їхня зустріч не переросла у бійку.

— Віто, не хвилюйтеся. Я візьму вас із собою.

Мені здалося, що це причулося. Підіймаю погляд і з недовірою питаю.

— Романе Павловичу, ви зараз серйозно?

— Цілком, Віто. Тому ні про, що не хвилюйтеся. Краще покличе Евелінку та підемо на перекус.

Продовження тут...

Приємного читання!