Вийшли два надзвичайно важливі розділи історії про Віолу — «Мис Самотності» та «Між маренням і морем». Якщо перші глави занурювали нас у бруд та відчай Шламу, то тепер ми опиняємося на межі світів — на старому Маяку Сліз.

У цих главах зустрічаються троє, чиї світи ніколи не мали б перетнутися:

• Елай — доглядач маяка, людина-моноліт, що зашиває не лише рани на тілі, а й намагається втримати душу, яка прагне піти.

• Віола — дівчина, що тікає від привидів минулого, чиє марення страшніше за саму смерть.

• Нікс — хижак з Абії, людина з «ідеально симетричним обличчям і порожнечею всередині».

Уривок, від якого мороз по шкірі:

«Віола здригнулася всім тілом, почувши цей голос. Вона бачила таких, як він, протягом довгих п’яти років. Багаті клієнти з Абії, які приїжджали в Шлам за найбруднішими задоволеннями... Але цей... Він був іншим. Він був самою порожнечею, одягненою в дорогу тканину».