"Чарунка" - пісня "Не гаси мене, ріко" Натисни

Натисніть на заголовок, щоб почути пісню. "Неси мене, ріко" – це пісня, яка передає внутрішній стан головного героя на початку повісті «Чарунка», яку почала писати Hanna Rokos. Заходьте і читайте на «Букнет» https://booknet.ua/book/charunka-b452454

Залишайте свої коментарі та вподобанки, щоб авторка мала натхнення продовжувати писати свою повість «Чарунка» далі…

"Ховаючись від гнітючого настрою, який все більше і більше наповнював моє серце, я журливо тинявся над рікою у пошуках розради для душі. Але вона самотньо несла свої холодні води поміж сірих берегів з посивілою від морозів паросллю, яка так звеселяла її у теплу пору року, але тепер зсохлася та стужавіла, і тільки поглиблювала ту тупу біль, що з’їдала мене зсередини."

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Hanna Rokos

відслідковують

Інші блоги

Віталій Козаченко

Полювання, від якого не сховатися

Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало

Зодча Тіней

«тіні Цітаделі» - новий розділ аудіокниги

Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого... ...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!» І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш

Анна Лінн

Відгук на книгу Світлани Фої — Відьомське дзеркало

Відгук на книгу Світлани Фої — «Відьомське дзеркало» (написано в рамках марафону Тетяни Гіщак) Якщо ви шукаєте історію, де філігранно сплелися містика, жахи та романтична комедія — вам сюди! Все починається

Ліара Вейн

Що не так з мою новою книгою.

Сподіваюсь, що з моєю книгою все добре і сюжет вам насправді подобається. Бо, якщо чесно, зовсім не хочеться завершувати цей цикл якоюсь не такою історією. Все-таки до цього стільки героїв старалися прожити цікаві історії,

Марина Сніжна

Він заявив, що жінки самі не знають, чого хочуть

– Я не ваша дружина, принце Найтран! – видихнула я, насилу витримуючи його погляд. – І навіть не ваша наложниця, щоб ви так зі мною поводилися! – Тільки не вдавай, що тобі не сподобалося, – самовдоволено простягнув