Оновлення

Вікторе, не треба зараз вмикати придурка. Ти добре знаєш, що зробив. Як тільки я заговорю — весь твій бізнес, усе твоє «чисте» ім’я впаде, як доміно. А я з задоволенням подивлюся, як ти повільно вмиратимеш серед руїн своєї імперії. Добре подумай, чи варта одна ніч зі мною всього, що ти маєш. Якщо не хочеш, щоб я тут усе рознесла — геть із кімнати!https://booknet.ua/book/spokusa-na-desert-b451266

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Morwenna Moon
28.04.2026, 12:57:55

❤️❤️❤️

Олена Мисак
28.04.2026, 13:22:01

Morwenna Moon, ♥️

avatar
Лана Сетман
28.04.2026, 12:59:58

♥️♥️♥️

Олена Мисак
28.04.2026, 13:21:49

Лана Сетман, ♥️

avatar
Ромул Шерідан
28.04.2026, 12:41:25

❤️❤️❤️

Олена Мисак
28.04.2026, 12:43:02

Ромул Шерідан, ♥️

avatar
Крісті Ко
28.04.2026, 12:24:54

❤️❤️❤️❤️

Олена Мисак
28.04.2026, 12:26:52

Крісті Ко, ♥️

avatar
Оксана Павелко
28.04.2026, 12:05:56

❣️❣️❣️

Олена Мисак
28.04.2026, 12:10:57

Оксана Павелко, ♥️

Інші блоги
☘️"Помста русалки" — завершена історія☘️
Доброї ночі! Хочу поділитися з вами моєю завершеною історією, а то писати писала, а так і не анонсувала її. Можливо, хтось пропустив, тож запрошую почитати! Історія писалася до мого улюбленого свята Івана Купала. Колись
Та як тут не ревнувати...
Спускаюся на вечерю разом із Діаною. Дідько! Я і забула, що сьогодні в Георганова гості. А сама ж передавала повідомлення від Назаренка економці! Плюс чотири персони на вечері. Роззява. Я була впевнена, що вони всі — чоловіки,
Гарна?
Ми приземляємося в палаці, і Белгард особисто зустрічає нас. — Покажи свою драконицю! — просить друг, і я обертаюся. Розправляю крила і плескаю ними (хоч цьому я навчилася!), викликаючи металевий дзвін луски. — Красуня!
Ніхто не народжується чудовиськом.
Що сталося з Едді Домбровскі між першою та останньою зустріччю з Джеймсом? Це запитання не давало мені спокою після проходження Silent Hill 2. Так з'явилася повість «Сайлент Хілл: На межі замерзання» — художня спроба
Ото прийшло натхнення...)))✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше