Звідки беруться слова

Трохи про те, що змушує мене писати

Мене часто запитують — звідки береться натхнення? Чесна відповідь: я й сама не завжди знаю. Але є дві речі, які майже ніколи не підводять. Музика і книги.

Коли слова не йдуть — я вмикаю музику. Не як фон, а як розмову. Іноді одна мелодія може розповісти мені про персонажа більше, ніж година роздумів. Музика вгадує настрій сцени ще до того, як я встигаю його сформулювати — і тоді руки самі тягнуться до клавіатури.

Іноді одна мелодія може розповісти про персонажа більше, ніж година роздумів.

З книгами — інакше. Читання для мене це не відпочинок від письма, це розмова з іншими авторами через час і простір. Коли читаю гарно написаний текст — щось усередині прокидається. Хочеться відповісти. Своєю історією, своїми словами.

Мабуть, саме тому я і пишу — щоб колись хтось читав мою книгу і відчував те саме. Щоб у когось теж прокинулося те щось.

А у вас є щось, що запалює? Буду рада почитати в коментарях ?

З теплом, авторка ♡