Інформаційний пост ‼️

Любі автори та читачі ⭐ 

Сьогодні вийшов буктрейлер до майбутньої новинки♥️

Початок публікації роману 1.05.2026р

Буктрейлер ⚡ 

Лисяче серце ❤️

 

Нові розділи "Блейд" вже доступні до прочитання ‼️

Розділ 16

Велонд усміхнувся: 

— От тепер це схоже на план.
Старий порт різко відрізнявся від туристичного центру. Тут пахло сіллю, іржею й старим деревом. Склади стояли порожні, вікна більшості будівель були забиті дошками, а вузькі вулички між кам’яними спорудами залишалися в тіні навіть опівдні. Виноробня стояла трохи осторонь — велика кам’яна будівля з високими арковими вікнами й важкими дубовими дверима, почорнілими від часу.
На фасаді ще можна було прочитати стертий напис:
Maison Valoire — 1847
Елін подивилася на зачинені віконниці.
— Жодного руху.
Дерек звірився з приладом: — А от сигнал шалений. Усередині… багато тіл. І всі в стані мінімальної активності.
— Сплять, — тихо сказала Кейла.
Велонд перевірив магазин рушниці: — Тоді зараз найкращий час вибити їм двері.
— Ні, — зупинила його Кейла.
Всі повернулися до неї.
— Це не лігво звірів. Це гніздо хижаків, які століттями виживали серед людей. У них є запасні виходи, план на випадок нападу.
— Тобто? — спитав Дерек.
Кейла вказала на вузький провулок збоку.
— Заходимо тихо.

Розділ 17

— Відкривай! — крикнула Елін, відбиваючи удар одного з вампірів, який спробував прорватися збоку. Двері відчинилися.
Зсередини вдарив запах крові, сирості й страху.
За дверима була велика кімната, переобладнана під щось середнє між камерою й лікарнею. Уздовж стін — ліжка. На підлозі — матраци. Люди, бліді, виснажені, з пов’язками на руках і слідами укусів на шиях, дивилися на нього переляканими очима.
Деякі були прикути ланцюгами. Деякі — настільки слабкі, що ледве рухалися.
Дерек завмер.
— Господи…
Серед полонених були не лише дорослі, а і кілька дітей.
Елін, побачивши це, різко напружилася.
У її очах щось змінилося.
Холод став крижаним.
— Все, — тихо сказала вона. — Переговорів більше не буде.
Велонд коротко кивнув:
— Нарешті ми закінчемо це, та вип'ємо трохи пива. Це відпустка чи тренування?

Приємного читання та перегляду мої Котики (⁠•⁠ө⁠•⁠)⁠♡

 

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віккі Грант
27.04.2026, 08:27:49

❣️✨❣️

Анастасія Коулд
27.04.2026, 13:10:21

Віккі Грант, ♥️

avatar
Люмен Белл
27.04.2026, 07:14:34

❤️❤️❤️

Анастасія Коулд
27.04.2026, 13:10:11

Люмен Белл, ♥️

avatar
Тея Калиновська
27.04.2026, 01:00:19

❤️✨❤️✨❤️

Анастасія Коулд
27.04.2026, 07:04:55

Тея Калиновська, ❤️

❤️❤️❤️

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:42:37

Анастасія Коваленко, ❤️

avatar
Міла Шан
26.04.2026, 23:38:48

Цікаво(⁠。⁠♡⁠‿⁠♡⁠。⁠)

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:42:31

Міла Шан, ❤️

avatar
MargFed
26.04.2026, 23:31:53

Вітаю!

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:36:34

MargFed, ❤️

avatar
Крісті Ко
26.04.2026, 23:28:35

❤️❤️❤️

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:36:28

Крісті Ко, ❤️

♥️♥️♥️

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:36:22

Morwenna Moon, ❤️

Зацікавили

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:15:06

Наталья Храпакова, (⁠◍⁠•⁠ᴗ⁠•⁠◍⁠)⁠❤

avatar
Ася Кас
26.04.2026, 23:09:30

♥️♥️♥️

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:10:43

Ася Кас, ❤️

♥️♥️♥️

Анастасія Коулд
26.04.2026, 23:10:37

Кайла Броді-Тернер, ❤️

Інші блоги
Недільний блог - Коли гра стає коханням…
Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що
Пропажа (оновлення Порталу)
Поки в «Порталі у Гріх» ми з вами і нашою читачкою насолоджувалися квітами, десь там поза кадром з розуму сходили двоє ревнивців. – Знайшлася! Вейн прокричав це так гучно і з надривом, що мені аж вуха заклало.
"Гітара й Контрабас у супроводі..." Рецензія
«Розкошувала четверта осінь по зухвалому вторгненні…» - це початок оповідання Ольги Инки https://booknet.ua/book/gtara-i-kontrabas-u-suprovod-kabalstiki-b461803, в якому більшість сцен еротичні, а «кабалістика», як мені здалося – поєднання
Ігри в академії продовжуються
В академії Голтрейв знову не все так спокійно, тільки цього разу на факультеті демонологів. Ванесса йшла на звичну гру, а повернулася з демонічною міткою на спині. Хто цей демон? Чого він хоче від студентки? І чому вона відчуває
Тим часом у Ноктарії…
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше