Привіт, дорогі читачі

 

Вчора не виклала главу — просто не було на це сил.

Цілий день була на подвір’ї: город, робота біля дому, ще й посадили з малечею 3 сітки картоплі ??
І вже вночі зрозуміла — на публікацію мене просто не вистачить.

Тому викладаю сьогодні.

Глава 4: Ім’я, яке не стерти вже на сайті 

У цій главі Каріна вперше розуміє, що назад дороги немає.
І вперше чує ім’я, яке змінює все.

Дякую, що чекаєте і читаєте ❤️

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віккі Грант
26.04.2026, 15:49:10

Нехай у Вас все вийде❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Віккі Грант
26.04.2026, 16:50:05

Svitlana Anosova, ❣️❣️❣️❣️

avatar
Соланж Седу
26.04.2026, 16:32:09

❤️❤️❤️

avatar
Вень Чжулун
26.04.2026, 15:58:15

сил у праці - як письменницькій, так і побутовій!)

Svitlana Anosova
26.04.2026, 16:31:42

Вень Чжулун, Щиро дякую! Дуже ціную такі теплі побажання — вони справді додають сил і натхнення!

avatar
Крісті Ко
26.04.2026, 15:12:49

❤️❤️❤️

Svitlana Anosova
26.04.2026, 15:15:47

Крісті Ко, Щиро дякую)))

Інші блоги
✨реклама ваших історій✨
Весь ранок думала, про що написати сьогоднішній блог, але так нічого й не придумала)) Тому пропоную кожному бажаючому прорекламувати свою книгу в коментарях, а інші — оберуть для себе щось цікаве для читання. Можливо,
Не віриться, але сьогодні опівночі — фінал
«Кодекса зради. Дружини найкращого друга». ❤️ Сьогодні я викладу два останні епілоги, натисну ту саму важливу кнопку «повний текст»… і відпущу Лео та Вів’єн. І, чесно, мені дуже важко з ними прощатися. Ця
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Літературні плани з психології і не лише
Посібник з токсикології "ТОКСИКИ. ЗОНА ДИСКОМФОРТУ" поволі наближається до свого логічного завершення. Сьогодні опублікувала останній розділ першої частини: Розділ 14. Як припинити бути Асоль або Чому надію не
Залишаю писанину
Ні! Ні в якому разі я не покидаю Букнет, як це роблять інші автори, переходячи на інші платформи. Просто я роблю тимчасову паузу заради написання рукопису, який планую подати до видавництва. Я вважаю, що справжній автор має
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше