«я не хочу кохати. Я хочу лише його...»

Для неї кохання — це пута, це шлях на дно. Вона хоче пристрасті, хоче згоріти в його руках, але залишити серце недоторканим.

Але Адам не збирається грати за її правилами. Він притискає її до ліжка, змушуючи відчути кожну мить своєї влади. Він бачить, як її очі стають золотими від збудження, і знає: вона вже програла цей бій.

— «Ти, мов пташка, тріпочеш від моїх дотиків. Мені подобається бачити, як ти пульсуєш від бажання».

Це більше не гра в «студентку та викладача». Це одержимість, яка розриває свідомість навпіл.

✨ Емоційний пік роману! Читайте продовження інтимної та напруженої сцени прямо зараз. " Коли обираєш темряву"