Щира розмова перед сходом сонця.

Вітаю, любі!

Роман "Випадкова наречена мільярдера" — оновлено!

✨✨✨

Вона спантеличено кліпає, опускає погляд. З хвилину мовчить, а тоді, заглянувши мені в очі, заявляє.

— Леоне, мене б тут не було, якби мені терміново не потрібні були кошти. Я нізащо заради наживи не погодилася на таку пропозицію. І це я зараз не жаліюся, а констатую факти. Бо в нас з мамою плачевна ситуація. А гроші я заробити сама можу, тільки таку суму за місяць заробити нереально. Хіба що... — вона замовкає, нервово зволожує вуста і додає. — Зрештою, це не важливо, — дівча зітхає. — Мені прикро, Леоне, але не рівняй усіх до мене. Є дівчата чесні. Просто тобі іще не траплялися.

Мая замовкає, а я пильно дивлюся на неї. Я вловив суть її слів, але, аби зрозуміти все до кінця, цього замало.

— Маленька, поясни, — вимогливо прошу.

Моя дружина заглядає в мої очі і пояснює.

— Не варто всіх порівнювати до однієї. Якщо ти пошукаєш, то сто відсотків знайдеш собі чесну та порядну дівчину. Не таку продажну, як я, та не таку меркантильну, як Кларенс, — завмираю, коли вона зволожує вуста. — А зараз поїхали. А то сонце зійде без нас.

Книгу тут...