Коли поле гри стає полем бою. Новинка через 3 дні

Всім привіт. Ми звикли бачити їх на стадіонах — сильних, усміхнених, непереможних "Капітанів". Але що стається, коли замість спортивної форми доводиться вдягати піксель, а замість шуму трибун слухати свист мін?

Ця історія про тих, хто не злякався. Про чоловіків, які стали стіною, і про жінок, які стали їхніми крилами. Це історія про футболістів та їх головних вболівальниць. 

Маленький спойлер для вашого серця:

— Я бачив... темряву, — тихо мовив він. — Але відчував твій кулон. Він грів мені груди. Ти була права... він зберіг мене.

— Ти злякав нас усіх до смерті, — я гладила його по щоці, намагаючись не розридатися. — Роман місця собі не знаходить. Леся, Настя — всі тут.

Алекс ледь помітно всміхнувся кутиками губ. А потім його погляд став серйозним, напрочуд ясним для людини, яка щойно вийшла з наркозу.

— Полю, послухай... Там, коли все вибухало... я думав лише про одне. Не про футбол, не про славу. Я думав про те, скільки часу ми згаяли. Скільки разів я хотів сказати тобі щось важливе, але відкладав «до кращих часів».

Я мовчки слухала, боячись порушити цю мить.

— Життя занадто коротке, — продовжував він, ковтаючи сухість у горлі. — Ми весь час чекаємо якогось ідеального моменту. Перемоги, кінця війни, наступного літа... Але «потім» може не настати.

Він зробив паузу, збираючи останні сили. Його пальці сильніше стиснули мою долоню.

— Виходь за мене, Полю. Не в наступному житті, не після перемоги... а зараз.

Я знаю, як зараз важко читати про війну. Тому я даю вам слово: попри всі випробування та біль, на моїх героїв чекає ХЕПІ-ЕНД. Бо світло має перемагати, а кохання — давати сили жити далі.

Додавайте книгу до бібліотеки (як тільки вона з'явиться) та підписуйтесь на мою сторінку, щоб першими отримати сповіщення про вихід першої глави. А зараз пропоную приєднатись до читання перших книг цього циклу "Моя вболівальниця" (вже є повністю на сайті) та "Офсайд почуттів" (оновлення вже сьогодні о 8:00).  

Чи чекаєте ви на історію, де спорт зустрічається з реальністю, а почуття стають міцнішими за броню? Пишіть у коментарях!

Всім гарного дня. Бережіть себе та рідних.