Роман з босом?)

Хочу подякувати усім за підтримку моєї новинки

Публікується вона не так давно, але вже встигла знайти своїх людей!

Я не можу не тішитися цьому ❤️

Запрошую усіх новеньких приєднатися до нас, і спостерігати у що переросте помста Софі...

Ой, і трохи про книгу)) 

П'ять років тому, після палкої ночі, він написав три слова: «Вибач. Це була помилка» — і зник. Він був викладачем. Вона — студенткою. Одна ніч, яка змінила все. А потім — тиша...

Тепер Софі Вандер повернулася з іншим ім'ям, обличчям і журналістським матеріалом, який коштував його компанії двох контрактів. Вона готова до помсти. Але не готова до того, що він її не впізнає.

Гвідо Маріні пропонує роботу жінці, яка написала про нього правду. Тримати ворога ближче — його стратегія. Але між ними знову щось спалахує, те саме, що він колись назвав помилкою.

Вона не збирається пробачати. Він не збирається відпускати.

Хтось із них збрехав собі більше?

І мій улюблений фрагмент!

Він мене не впізнав, а я впізнала його з першої секунди.

— Сідайте.

Владний, холодний дозвіл. Як тоді: «Залишся, будь ласка». А потім він зник.

Я сіла повільно, не відводячи погляду. Руки тремтіли — сховала їх під столом. Червона помада — не для спокуси, а для опору.

Це не особисте, — сказала я собі. Ти викривала схему, а не мстила.

— Ви не вибачаєтесь, — сказав він.

— А ви чекали?

— Я завжди чогось чекаю.

Ледь помітна усмішка. Не доброзичлива — аналітична. Як у людини, яка вже вирішила, чим ця гра закінчиться.

Не з тобою, Гвідо. Не цього разу.

До зустрічі на сторінках!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
23.04.2026, 23:31:24

❤️❤️❤️

Ліна Морель
23.04.2026, 23:41:29

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Без слів….
:)))) шах і мат ....
Чоловік, який звик отримувати все
«— Тоді скажи мені це, дивлячись прямо в очі, Марино! — раптом вибухнув він, і його зазвичай спокійний, оксамитовий голос зірвався на хрипкий, владний крик... Коли пишеш героїв із сильними характерами, кожен їхній
Рецензія на книгу Наталії Арден."Альтаріон"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак Рецензія на книгу Наталії Арден, "Альтаріон: Два сонця" Існує стара дилема: що важливіше для твору — сильний початок чи сильний фінал? В ідеалі,
Попіл спалених мостів. Комікс до завтрашньої глави
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже емоційною та полікує ваші сердечка! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! А ще я нарешті зібрала докупи усі свої соцмережі, тож підписуйтеся
Ваша перша сцена )
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше