Хочу поділитися з вами невеличким “снік піком” до другого розділу книги «Сонце під чорними крилами».

На столі Сунніви типовий творчий безлад: нотатки, дрібні замальовки, аркуші з думками, які не встигли стати чимось остаточним. У цьому хаосі раптом з’являється схема. Вона одразу притягує погляд – занадто чітка, занадто продумана, ніби не належить до решти простору.

І виникає те саме відчуття: як вона тут опинилася і що взагалі означає?

Відповідь ховається в другому розділі.

Ваша MariWolf ❤