Варіантів дій у мене було небагато. Але я вирішила грати у свій «покер» до переможного кінця. Ну, або просто до кінця. Я гордо задерла підборіддя, маючи намір витримати важкий і безсоромний погляд самця. Він не повинен побачити в моїх очах ані покірності, ані страху. Ані бажання. Нізащо!
Протримавшись секунд п’ять, я підвищила ставки, впевнено вимагаючи:
— Випусти мене звідси.
Олег усміхнувся, опустивши погляд на мої губи, і промовив:
— Отже, таки їдемо в ресторан?
Я демонстративно поправила свій одяг і волосся, а потім відповіла:
— Нікуди я з тобою не поїду, Доронін.
Він здивовано підняв свої нахабні сексуальні брови. А я вже настільки осміліла, що зовсім втратила береги. Я сама підійшла впритул до самця і, несамовито тицяючи пальцем у його тверді накачані груди, відчеканила:
— І нічим, окрім роботи, з тобою займатися не збираюся! Зрозумів?!
— У понеділок перевіримо, — зухвало промовив бос і натиснув кнопку, запускаючи рух ліфта.
Я проігнорувала цю погрозу. Просто підняла з підлоги свої речі, роблячи вигляд, що перебуваю в кабіні зовсім одна, хоча мою праву щоку пропалювало поглядом. Коли двері ліфта відчинилися і я зробила впевнений крок назовні, мене знову наздогнав твердий голос Дороніна:
— Не забудь про панчохи. Інакше знову покараю.
Ваші побажання? Панчохи чи покарання?))
Читати книгу ТУТ
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
О-о-у... думаю і одне і друге закінчиься однаково)))
І панчохи і покарання.. Пора ,пора ???
Я за покарання) Хоча, думаю, якщо прийде панчохах, він знайде, за що покарати )
Лана Жулінська, ахах це точно) дякую))
Ха-ха-ха))) Оце так бос їй дістався(｡•̀ᴗ-)(≧▽≦)
Кора Лайт, та вона теж - стихийне лихо))) дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати