Я довго не наважувалась написати цю книгу.
Не тому, що не було ідей.
А тому, що в ній занадто багато правди.

Це історія про дівчину, яка постійно обирала інших —
поки не зрозуміла, що втратила себе.

Про відносини, в яких ти чекаєш повідомлення більше, ніж живеш.
Про моменти, коли мовчання болить сильніше за слова.
Про страх залишитись наодинці з собою —
і про те, як навчитися це витримувати.

Ця книга не про ідеальне життя.
І не про казкове кохання.

Вона про:
— емоційну залежність
— перші справжні почуття
— помилки, які болять
— і вибір… який змінює все

Можливо, ти впізнаєш себе в Октавії.
Можливо — ні.

Але якщо ти хоча б раз:
відчувала, що розчиняєшся в людині,
боялась втратити того, хто навіть не тримає тебе,
або просто шукала себе —

ця історія для тебе.

Назва книги — «Лінії порожнечі».
І це не про порожнечу.
Це про те, як її заповнити собою.

? Буду дуже рада, якщо прочитаєш і поділишся своїми думками.