Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення уже у ваших книжечках:

Ми їмо дуже швидко. А думки ще швидше будують піраміди в моїй голові. У її — теж. Це видно. І щойно ми відкладаємо прибори, екран її телефону знову спалахує вхідним дзвінком.

Хотів би я почути. Але лише нагадую про фільтр слів. І водночас сам торкаюся сенсора запис розмови.

— На всякий випадок, — пояснюю.

Іра слухає недовго. Зрештою відповідає: «Гаразд, буду». А потім… по щоці котиться сльоза. Телефон кладе в кишеню плаща.

— Хто?

— З лікарні. Міра прийшла до тями пів години тому. Вона під наглядом лікарів.

— Поїхали.

Обіймаю)

Мирного дня! ❤️

Ваша Тая)