Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Я хочу цього, – прошепотіла вона, наблизившись до Вершника.

– Чого саме? – спитав він, не зводячи з неї очей.

Азраель торкнулась його волосся, поклала руки йому на щоку, а тоді наблизилась і легко торкнулась своїми губами його.

Вершник закляк. Янгол відхилилась, відвівши погляд. Смерть не розплющував очей, повільно піднявши голову. Наче намагався усвідомити власні почуття після цього.

– Вибач мені…– Азраель відчула, як обличчя запалало соромом. – Я, певно геть глузд втратила у цих лабіринтах…

Азраель хитнула головою. Добре було б, якби Смерть зараз повернувся до свого виміру і не дивився на її сором. Вона опустила очі, рука лягла на прохолодну ручку.

Янгол Смерті майже штовхнула двері, коли другу руку раптом стиснули прохолодні пальці. Вона озирнулась.

Він цілував її дуже ніжно, наче боявся зламати, і при цьому у тому поцілунку відчувалась туга, древнє приховане почуття, яке він тримав при собі так довго, що вже звик забувати про нього.

Смерть відпустив її, на мить притулившись своїм чолом до її.

– Як мені відпустити тебе після цього…– прошепотів він.

Азраель заплющила очі. 

– Пробач за це. Якби я тебе не поцілувала, певно тобі було б легше.

– Ну, що, людинко? Тепер будемо знайомитись? – спитала вона, штовхаючи двері. Пальці стиснули руків'я коси. Попри загальну готовність, погляд Азраель все ж лишався стривоженим. 

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!

(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️