Стів Тайм

23.04.2026, 10:54:20

Це стосується абсолютно всіх авторів, а не тільки поетів. Чомусь прийнято вважати: якщо письменник торкається тем, що викликають страх або захоплення — чи то дарк-фентезі, чи еротика, — то він неодмінно пише про власні приховані бажання. Це не так. Здебільшого ми пишемо, спираючись на спостереження або натхнення роботами інших. Для мене таким прикладом став Джордж Мартін. Читачі часто жахаються: "Боже, що ж у автора в голові?". Та те саме, що й у вас! Хіба Жуль Верн літав на Місяць, коли писав про це? Ні, він аналізував та досліджував. Створення огидного персонажа — це не вияв внутрішнього зла автора, а результат вивчення реальних прикладів із життя. Ми дивимося, як люди поводяться в різних ситуаціях, як вони мислять — і саме так народжуються найцікавіші історії.

Нат Вересач

23.04.2026, 08:59:21

Тонкий промінчик пробив ранкову хмарину - місто засяяло!

Іра

23.04.2026, 00:08:44

❤️❤️❤️❤️

Юлія Хемс

22.04.2026, 21:42:54

В своїх замальовках пишу про те, що прагну відчути сама. В реальному житті виживаю без грошей.

Олена Ранцева

22.04.2026, 21:19:51

♥♥♥

Марк Лис

22.04.2026, 19:26:14

*тут мають бути три сердечки*

Ганна Лебюк

22.04.2026, 20:23:49

Вже сонце гріє лагідно і щиро,
Розтанув сніг, прокинулась земля.
У золотистому тумані миру
Весна іде через гаї й поля.
А поруч неї — Мушка довговуха,
В носі лоскоче запах перших трав.
Вона завзято кожен шелест слуха,
Бо вітер з нею в піжмурки заграв.
Хвіст — наче прапор, очі — як вуглинки,
Вона біжить назустріч ручаям.
Весна дарує радісні хвилинки
І ніжним квітам, і прудким ногам.
Стрибок у промінь — і зникає втома,
Навколо світ цвіте і гомонить.
Так добре разом вийти нам із дому
І в серці зберегти цю світлу мить.

Ulyana Summers

22.04.2026, 19:30:14

А мені один нещасний вірш в блозі видалили. Більше не буду кидати

Дима Чирков

22.04.2026, 19:31:28

Ой як мені все це знайомо з мого підліткового віку) немов у дзеркало минулого заглянув) вірш дуже гарний та чуттевий❤️

Якось не серьєзне вісі ці слова,
Коли кажуть про вибір серця!
Всі сторінки,немов на показ,
Виставляють мабуть для сміху!

Якщо йдете своєю дорогою ви,
То не звертайте уваги на мене!
Я ж бачу,що ви до життя не готові,
Нащо хочете протилежне довести!

Я ніколи не тримав вас поряд себе,
Та на ланцюгі не водив як псів!
Нащо ви кажете про щось щире,
Коли в очах палає ваш негатив!

В мене від вас,ростуть питання,
Не розумію що сталося з вами?
Мені відверто хочеться послати,
Щоб не зустрічалися ви на шляху!

Але ж ви такі хитрі як ті шакали,
Немов нюхаючи,знаходите мене!
Та потайки тягаєте за собою люто,
Коварні слова,гострі немов ножі!

Я не хочу бачити,ваші даремні зусилля,
Щоб нанести шкоди у моєму житті!
Просто зійду мовчки з вашої дороги,
А ви йдіть так,як хотіли завжди!

Ось так я можу сказати❤️

Yevhenii Yashchyshen

22.04.2026, 19:41:16

P.S. Цікава думка. Можливо, вірші просто
часто сприймають як щоденник людини, емоції, а не як роботу автора.. задумуюсь теж)... а книга це типу кіно.

Грудна Жаба

22.04.2026, 19:26:17

стіх всігда коротший.
лаконічніше передає те, про що в книзі можна писать томами.
тому, коли людина пише стіх, то полюбому там є шось, шо її цепонуло.
може буть стіх не прямо про автора, але стосуватися автора косвіно.
хоча можуть бути й виключеня.

Вікторія Беше

22.04.2026, 19:39:27

Мені здається, що, читаючи вірш, читач більше занурюється в сенс, який хоче передати поет. Тобто через вірш легше передати почуття, і вони бувають настільки правдивими, що автоматично формується думка : це саме те, що відчуває автор, бо як можна передати те, чим не живеш?

Хельга Сонячна

22.04.2026, 19:25:59

❤️

Вень Чжулун

22.04.2026, 19:22:27

ох, розумію вас! в мене був випадок, коли я будучи студенткою написала любовне оповідання і дала почитати одногрупницям, які нудилися під час "вікна" між парами (о, ностальгія, часи коли телефон був тільки звонілкою) )) в результаті довелось писати продовження так би мовити на соцзамовлення)

Грудна Жаба

22.04.2026, 19:22:17

❤️❤️❤️

Олексій Горбунов

22.04.2026, 19:19:29

❤️❤️❤️