Додано
22.04.26 18:01:33
Він чекав на її гнів, а отримав забуття

Продовження "Сталкер під Софітами"
Вони кажуть, що найгірше покарання для зірки — це коли світло софітів гасне. Але для Джі-Хуна все виявилося набагато страшніше.
Він готувався до війни. Він готувався до поліції, до криків, до того, що вона розірве його світ на шматки. Він хотів, щоб вона зненавиділа його — бо ненависть це хоча б якась форма уваги. Але Джісу... вона вибрала зброю, проти якої він не має захисту.
Байдужість.
Для неї він перестав бути Богом, якому поклоняються. Він став просто шумом у ліфті. Тінню, яку забули вимкнути після заходу сонця.
У 13-й та 14-й главах "Сталкера під Софітами" ви побачите, як руйнується велич. Як людина, звикла до того, що її обожнюють, перетворюється на "безликого сталкера" в брудній кепці, за яким навіть не ліньки спостерігати.
Хто виграв цю битву? Чи може людина, яку викреслили з пам'яті, знову змусити себе помітити?
Побачимося на сторінках. І готуйтеся: тут немає героїв, є лише ті, хто намагається не збожеволіти.
«Як ви думаєте, що болючіше: щоб тебе ненавиділи чи щоб тебе взагалі не помічали?»
Сталкер Під Софітами
Ваша Ulyana Summers

Уляна Саммерс
247
відслідковують
Інші блоги
Читачі ж у курсі, що там коїться в Хамелеоні так? Знайомтеся — Фабіо Пеллеґріні! Підступний засранець, професійний майстер псувати людям життя й ходяче нагадування про те, що не всі родичі — подарунок долі. Харизма?
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ А у мене новинка: "МАЛЮ(НО)К для НАХАБИ" АНОТАЦІЯ: — Потрібно було телефонувати перед тим, як іти сюди. —Що!? Телефонувати?! —А чому ти дивуєшся? Між іншим, не я змусив тебе
Ми вже звикли, що в «Порталі у Гріх» всі чоловіки бубочки і лапонькі. Та чи це правда? Звісно, ні. Поки що наша читачка не так багато виходила назовні і спілкувалася з іншими. Кількох бачила, які приїжджали за своїми читачками,
Всім привіт! ♡‿♡ Я тут, значить, хвилююся, що замучила вас історією Сашка та Юлі. Тим часом ви в особистих повідомленнях: «Давайте дві частини!» Насправді, коли я тільки задумувала цю книгу, у мене було
— Слухай уважно, Тайро, — Коул сперся руками об стіл, а вираз його обличчя був максимально серйозним. — Вільна станція — це не тихий Геліос-6 і тим більше не корпоративна база, що підкоряється протокольному укладу.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Кі Цуне, ❤️❤️
❤️❤️❤️
Morwenna Moon, ❤️❤️
Гадаю, кожному своє буде болючішим.
Але якщо брати узагальнено, то я схиляюся до думки, що болючіше — коли не помічають. Байдужість, насправді, напрочуд травматична штука.
Delulu Fabii, Байдужість, ігнор це емоційне насильство
❤️❤️❤️
Ірина Бібік, ❤️❤️❤️
Ого
Олена Ранцева, Так там трохи драми =(
❤️❤️❤️
Олексій Горбунов, ❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати