Додано
22.04.26 18:01:33
Він чекав на її гнів, а отримав забуття

Продовження "Сталкер під Софітами"
Вони кажуть, що найгірше покарання для зірки — це коли світло софітів гасне. Але для Джі-Хуна все виявилося набагато страшніше.
Він готувався до війни. Він готувався до поліції, до криків, до того, що вона розірве його світ на шматки. Він хотів, щоб вона зненавиділа його — бо ненависть це хоча б якась форма уваги. Але Джісу... вона вибрала зброю, проти якої він не має захисту.
Байдужість.
Для неї він перестав бути Богом, якому поклоняються. Він став просто шумом у ліфті. Тінню, яку забули вимкнути після заходу сонця.
У 13-й та 14-й главах "Сталкера під Софітами" ви побачите, як руйнується велич. Як людина, звикла до того, що її обожнюють, перетворюється на "безликого сталкера" в брудній кепці, за яким навіть не ліньки спостерігати.
Хто виграв цю битву? Чи може людина, яку викреслили з пам'яті, знову змусити себе помітити?
Побачимося на сторінках. І готуйтеся: тут немає героїв, є лише ті, хто намагається не збожеволіти.
«Як ви думаєте, що болючіше: щоб тебе ненавиділи чи щоб тебе взагалі не помічали?»
Сталкер Під Софітами
Ваша Ulyana Summers

Ulyana Summers
100
відслідковують
Інші блоги
Чи гарний темпераментний чоловік з книги Водійка для Дикого має шанси на самотність? Звісно, що має. Але сьогодні ми матимемо змогу зазирнути за лаштунки його особистого життя, і так, нарешті трошки почнеться 18+, на
Темрява не завжди ворог. Іноді вона лише брама. На півшляху у ніч світло ще торкається плечей, але крок уперед уже належить тіні. Тут, між подихом і мовчанням, між страхом і вірою, народжується справжня магія — не та, що
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
А у наших молодят не все так добре…
Таємниці, недомовки й страх сказати правду поступово будують між ними мур непорозуміння. Здається, кохання ще живе між рядками, але чи вистачить його, щоб подолати відстань, яку вони
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Кі Цуне, ❤️❤️
❤️❤️❤️
Morwenna Moon, ❤️❤️
Гадаю, кожному своє буде болючішим.
Але якщо брати узагальнено, то я схиляюся до думки, що болючіше — коли не помічають. Байдужість, насправді, напрочуд травматична штука.
Delulu Fabii, Байдужість, ігнор це емоційне насильство
❤️❤️❤️
Ірина Бібік, ❤️❤️❤️
Ого
Олена Ранцева, Так там трохи драми =(
❤️❤️❤️
Олексій Горбунов, ❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати