Додано
22.04.26 18:01:33
Він чекав на її гнів, а отримав забуття

Продовження "Сталкер під Софітами"
Вони кажуть, що найгірше покарання для зірки — це коли світло софітів гасне. Але для Джі-Хуна все виявилося набагато страшніше.
Він готувався до війни. Він готувався до поліції, до криків, до того, що вона розірве його світ на шматки. Він хотів, щоб вона зненавиділа його — бо ненависть це хоча б якась форма уваги. Але Джісу... вона вибрала зброю, проти якої він не має захисту.
Байдужість.
Для неї він перестав бути Богом, якому поклоняються. Він став просто шумом у ліфті. Тінню, яку забули вимкнути після заходу сонця.
У 13-й та 14-й главах "Сталкера під Софітами" ви побачите, як руйнується велич. Як людина, звикла до того, що її обожнюють, перетворюється на "безликого сталкера" в брудній кепці, за яким навіть не ліньки спостерігати.
Хто виграв цю битву? Чи може людина, яку викреслили з пам'яті, знову змусити себе помітити?
Побачимося на сторінках. І готуйтеся: тут немає героїв, є лише ті, хто намагається не збожеволіти.
«Як ви думаєте, що болючіше: щоб тебе ненавиділи чи щоб тебе взагалі не помічали?»
Сталкер Під Софітами
Ваша Ulyana Summers

Ulyana Summers
85
відслідковують
Інші блоги
Збірка тут ( Клікабельно) P.S. Чомусь хочеться запитати: чому коли людина пише щось в віршах всі думають, що вона пише обов'язково про себе...?? Чому так не думають про авторів, які пишуть книги? Це завжди дивувало і продовжує
Привіт! Хочу поділитися улюбленими візуалами до книги "ЕЛ" ❤❤❤ І запросити вас зануритися у світ першого кохання, зустрічі через багато років, і почуттів, яким дали другий шанс… ДЯКУЮ
А чи можемо ми бути самі собі лікарями ? Хто як не ми? Коли нам боляче, світ наче зупинився. Розумію трішки депресивно звучить, але нам не хочеться дихати. Здається що ми повільно вмираємо. Але інколи смерть - це лише
Друзі, добігають кінця останні години знижки на мій бестселер "Службовий роман"! Він - гонщик, гульвіса і нахаба, який вимушений почати керувати компанією свого батька, хоч йому й не хочеться... Вона - організована
…про участь у марафоні відгуків «Від автора до автора»
https://booknet.ua/blogs/post/428107
Мої 3 рецензії:На книгу «Артем і глечик часу» На книгу «Боги з гуртожитку» На книгу «Історія Злати та Котаро» Я
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Гадаю, кожному своє буде болючішим.
Але якщо брати узагальнено, то я схиляюся до думки, що болючіше — коли не помічають. Байдужість, насправді, напрочуд травматична штука.
Delulu Fabii, Байдужість, ігнор це емоційне насильство
❤️❤️❤️
Ірина Бібік, ❤️❤️❤️
Ого
Олена Ранцева, Так там трохи драми =(
❤️❤️❤️
Олексій Горбунов, ❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати