Слухайте, мені цікаво, як творчий процес відбувається в інших авторів.
У вас спочатку є ідея? Уривок з книги? Діалог? Фраза?
Вам сниться головний герой, чи ви його придумуєте по крупинкам в процесі написання?
Чи буває так, що в процесі ви відійшли від лінії, яку образи спочатку, бо вами почали керувати герої?
Чи є в вас написаний план книги чи все іде просто з голови?
Обкладинка зʼявляється першою чи останньою?
Обкладинка має відображати, що відбувтиметься в книзі?
Як приходить в голову назва? Фраза з книги чи просто опис сюжету?
Що робите, коли немає натхнення? Чим надихаєтесь?
Як багато в день пишете символів? Чи довго редактуєте?
Розкажіть в коментарях, про свій досвід.
Цікаво почути думку інших митців.
А якщо цей пост потрапив на очі моїм читачам, то прошу не забувати про новинку "Наречена втікача: дружина ворога" Друга книга з циклу "Заборонене кохання"
Будь-яка підтримка книги, лайки і коментарі - це бальзам на мою творчу душу.
Всіх обіймаю.
Ваша,
Джоанна Вейн
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаве запитання. Що стосується сюжету, сюди ж можна віднести й діалоги, то для мене це, як спостереження за життям моїх тарганчиків, тобто персонажів, з боку. Я даю їм змогу проявити себе у повній мірі, показати не тільки з кращого боку в тій чи іншій ситуації, але й з найгіршого.
Ну, а стосовно назви й бачення того чи іншого героя, незалежно від того яка саме роль відведена йому у книжці, то буває по різному. Коли немає натхнення, я просто вдягаю навушники, включаю собі Nightwish й слухаю. Щодо останнього, то по різному, проте зараз на це йде багато часу. Тут впершу чергу не слід забувати, що ми все ж таки живі люди й окрім написання книг маємо інші потреби.
Джоанна Вейн, О, це також. Повністю підтримую.
"Цікаво почути думку метців"
Ех, якбиж я була митцем...
Ех, якбиж я мала думки...
Ех, якби ж ви могли чути те, шо я пишу...)))
Грудна Жаба, розумію)
Я просто прокручую кадр в голові. З картинками, рухами, діалогами. Раз за разом, щось лишаю, щось відкидаю, а потім друкую взагалі щось схоже, але інше)))
Анастасія Газе, прикольний варіант теж))
Зазвичай перше — це сцена. Далі герої в цій сцені. Потім півгодини для пропрацювання ключових точок сюжету й далі як піде))
Ольха Елдер, В мене тоже - спочатку сцена!
Почті так само проісодить і в мене.
а в концу - занавєс.
В процесі написання, сюжет може змінюватися разом з героями.
Мабуть це залежить від натхнення)
На таку кількісь запитань треба відповісти, що новий роман можна новий написати. в
Kateryna Kievit, Вибір за вами, це пост просто для того, щоб розважитись, відповісти на якесь питання, яке вам найцікавіше, поділитись досвідом і власними відчуттями. Не треба так ускладнювати, нічого не «треба», а «можна, якщо хочеться». ❤️
По-різному буває - щось приходить одразу, а є сюжети, до яких приглядуюсь роками)
Вень Чжулун, Може бути і так, погоджуюсь ❤️
Та навіть не знаю, що сказати)) Зазвичай приходить щось в голову (це може бути уривок, образ персонажа або просто назва - будь-що), а потім вже поступово обростає подробицями.
Очерет, Здається, тут ми схожі)
Я живу своє життя, а воно само лізе в голову, та ще в доволі непередбачуваних ситуаціях ахах
Джоанна Вейн, Я теж одразу намагаюся, бо забуду)
Іноді спочатку в голові з'являється лише бачення обкладинки, картинка, а вже потім текст. Буває навпаки є лише ідея, картинка в голові та задум.
Пишу інтуїтивно.
Назва, якось сама по собі приходить потім іще перевіряю чи немає книги з такою ж назвою, якщо є трохи змінюю. ))
Ідеї приходять раптову та в будь-який час доби.
Джоанна Вейн, Розумію так само спочатку ніби все продумано від А до Я, а потім дещо змінюєш сюжет додаєш інших деталей. ))
Будь ласка. ❤️
Ой, скільки у вас питань))
Одне напишу точно: сюжет це як життя — він або є, або його нема.
Історія книги в моїй голові від її початку і до самого логічного кінця.
Надихаюсь... — дихаю. Киснем, мабудь))
Тая Бровська, Та не обовʼязково відповідати на всі, просто пост, щоб поділитися відчуттями власними))
ІСторія від початку до кінця, то сильно. В мене переважно є початок, герої, є лінія, куди я їх веду, знаю яка буде кульмінація. а розвʼязка уже дописується по ходу діла. Іноді герої змінюють план в кількох розділах, бо я їх починаю відчувати і уже розумію, що так, як задумано вони б не вчинили... Взагалі так цікаво, вони наче реальні люди, яких я знаю...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати